У стресових ситуаціях людина краще засвоює негативну інформацію, а це зі свого боку допомагає об'єктивніше оцінити ризики для здоров'я та життя. Натомість у спокої людина є більше схильною до сприйняття лише "хороших новин". До такого висновку дійшла група науковців з Університетського коледжу Лондона, передає ресурс Journal Of Neuroscience.
Для перевірки цієї гіпотези вчені провели експеримент за участю 35 осіб, яких розділили на дві групи.
Так, перша частина добровольців повинна була вирішити 6 математичних задач за 30 секунд і виступити з доповіддю на малознайому тему. На другу ж чекали прості письмові вправи.
Крім того, всі учасники дослідження повинні були пригадати непрості ситуації з минулого та оцінити їх.
У підсумку з’ясувалося, що стрес впливає на критичне мислення – люди у стані спокою сприймають, перш за все, позитивну інформацію, а ті, хто піддається стресу, засвоюють відомості негативного спрямування.
via GIPHY
Річ у тім, що перша група перебувала в більшому стресі, ніж друга, оскільки її учасники краще запам'ятали свої дії під час переживань, а також змогли згадати пережиті в минулому негативні моменти. Натомість так звана "спокійна група" не зуміла відтворити свої дії, проте вони пригадали позитивні моменти зі свого життя.
Також для чистоти експерименту в ньому взяли участь 28 пожежників, яким дали ті ж самі завдання, однак висновки експертів підтвердилися.
Більше новин, що стосуються лікування різноманітних захворювань, медицини в Україні, здорового способу життя та харчування, вагітності та пологів, відкриттів у сфері медицини та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.
24.ua У стресових ситуаціях людина краще засвоює негативну інформацію, а це зі свого боку допомагає об'єктивніше оцінити ризики для здоров'я та життя. Натомість у спокої людина є більше схильною до сприйняття лише "хороших новин". До такого висновку дійшла група науковців з Університетського коледжу Лондона, передає ресурс Journal Of Neuroscience.
Для перевірки цієї гіпотези вчені провели експеримент за участю 35 осіб, яких розділили на дві групи.
Так, перша частина добровольців повинна була вирішити 6 математичних задач за 30 секунд і виступити з доповіддю на малознайому тему. На другу ж чекали прості письмові вправи.
Крім того, всі учасники дослідження повинні були пригадати непрості ситуації з минулого та оцінити їх.
У підсумку з’ясувалося, що стрес впливає на критичне мислення – люди у стані спокою сприймають, перш за все, позитивну інформацію, а ті, хто піддається стресу, засвоюють відомості негативного спрямування.
via GIPHY
Річ у тім, що перша група перебувала в більшому стресі, ніж друга, оскільки її учасники краще запам'ятали свої дії під час переживань, а також змогли згадати пережиті в минулому негативні моменти. Натомість так звана "спокійна група" не зуміла відтворити свої дії, проте вони пригадали позитивні моменти зі свого життя.
Також для чистоти експерименту в ньому взяли участь 28 пожежників, яким дали ті ж самі завдання, однак висновки експертів підтвердилися.
Більше новин, що стосуються лікування різноманітних захворювань, медицини в Україні, здорового способу життя та харчування, вагітності та пологів, відкриттів у сфері медицини та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.
24.ua