Ринок вейпів в Україні пішов у тінь: незручні питання до 4 держорганів

Ринок електронних сигарет в Україні дедалі більше нагадує зону, де правила існують на папері, а реальні механізми контролю працюють нерівномірно. Після посилення обмежень на рекламу, продаж і використання нікотинових виробів частина легального бізнесу опинилася під додатковим тиском, тоді як нелегальні канали отримали нові можливості для зростання. У підсумку споживач бачить широкий асортимент вейпів, одноразових електронних сигарет і рідин, але далеко не завжди може зрозуміти, хто їх виробив, ввіз в Україну та відповідає за безпеку продукції.

Саме це і є головною проблемою сучасного ринку вейпів: тінізація відбувається не лише через відсутність чеків чи торгівлю в обхід каси. Йдеться про складний ланцюг, у якому можуть поєднуватися нелегальний імпорт, продаж без акцизної марки, невстановлене походження рідини, порушення вікових обмежень і цифрова торгівля через соціальні мережі та месенджери. Дослідження, присвячені ринку електронних сигарет, регулярно виявляють масштаб проблеми, однак системної відповіді на неї досі не видно.

Ключове питання полягає не в тому, чи потрібне регулювання. Воно необхідне. Питання в іншому: чому за великої кількості контролюючих органів покупець і далі легко знаходить продукцію сумнівного походження, а держава не має відкритої та повної картини щодо обсягів такого обігу?

Державна податкова служба: де закінчується легальний продаж

Для податкової системи ринок вейпів є джерелом акцизних надходжень, але водночас і сферою з високим ризиком ухилення від оподаткування. Легальний продавець має працювати через зареєстрований бізнес, використовувати касову техніку, оформлювати розрахунок і дотримуватися правил реалізації підакцизних товарів. Нелегальний продавець отримує перевагу завдяки нижчій ціні: він не сплачує податки, не несе витрат на сертифікацію та часто не відповідає за якість товару.

До ДПС виникає кілька незручних запитань. Скільки фактичних перевірок проводиться саме щодо магазинів електронних сигарет, кіосків і точок продажу при торговельних центрах? Яка частка порушень стосується відсутності акцизних марок, а яка — продажу без фіскального чека? Чи відстежує податкова онлайн-магазини, які приймають оплату на особисті картки або переводять покупців у закриті чати?

Окрема проблема — різниця між формальною наявністю торгової точки та реальним контролем за її діяльністю. Бізнес може мати ліцензію, але це ще не гарантує, що кожна одиниця товару на полиці легально ввезена та належним чином промаркована. Якщо перевірка обмежується документами, які надає сам продавець, значна частина ризиків залишається поза увагою.

Державна митна служба: як продукція потрапляє на український ринок

Нелегальний ринок вейпів неможливо розглядати без аналізу імпорту. Електронні сигарети, картриджі, рідини та компоненти для їх виробництва можуть переміщуватися через кордон різними способами: під виглядом іншої продукції, невеликими поштовими відправленнями або через схеми заниження митної вартості. Частина товару може потрапляти до України без належного маркування, інструкцій українською мовою та документів про склад.

До митниці питання просте, але принципове: чи здатна держава зіставити дані про імпорт із подальшими обсягами продажу? Якщо офіційно ввезено певну кількість продукції, а на ринку її в рази більше, це має бути сигналом для спільної перевірки з податковою та правоохоронними органами. Без такого зіставлення кожна служба бачить лише окремий фрагмент проблеми, а тіньовий ланцюг залишається невидимим.

Не менш важливо встановити, хто відповідає за контроль нікотиновмісних рідин та одноразових пристроїв, які продаються під відомими назвами, але можуть не мати стосунку до офіційного виробника. Підробки в цій категорії становлять не лише економічну загрозу для легального бізнесу. Вони створюють потенційний ризик для здоров’я, адже споживач не знає реального складу продукту.

Держпродспоживслужба та МОЗ: хто відповідає за безпеку і правила

Споживчий вимір проблеми часто відходить на другий план. Людина, яка купує дешеву одноразову електронну сигарету, зазвичай не має доступу до лабораторної перевірки. Вона може орієнтуватися на упаковку, назву бренду або відгуки в інтернеті, але ці ознаки не підтверджують ані справжність товару, ані відповідність заявленому складу.

Держпродспоживслужба має відповісти, як саме контролюється якість рідин, пристроїв і нікотиновмісної продукції, що вже перебуває в роздрібному продажу. Скільки зразків щороку відбирають для лабораторних досліджень? Які порушення виявляють найчастіше? Чи достатньо повноважень і ресурсів, щоб перевіряти не лише великі магазини, а й численні онлайн-майданчики?

До Міністерства охорони здоров’я питання мають ширший характер. Чи оцінює держава реальний вплив тіньового ринку на поширення нікотинової залежності серед молоді? Чи достатньо ефективно працюють вікові обмеження, якщо продаж здійснюється через анонімні сторінки та кур’єрські доставки? І чи має суспільство зрозумілу інформацію про ризики використання продукції невідомого походження?

Заборона реклами сама по собі не перекриває нелегальний продаж. Якщо в соціальних мережах поширюються пропозиції з яскравими смаками, знижками та доставкою без перевірки віку, проблема переходить у цифрову площину. Тут необхідна координація між регуляторами, платформами, платіжними сервісами та правоохоронними органами. Інакше фізичні перевірки магазинів не дадуть очікуваного результату.

Ринок вейпів в Україні потребує не кампаній для звітності, а прозорої системи контролю. Вона має поєднувати облік імпорту, податкові дані, перевірку маркування, лабораторний контроль і реальне покарання за продаж неповнолітнім. Важливо також не допустити ситуації, коли тиск відчувають переважно легальні підприємці, тоді як анонімні продавці продовжують працювати без видимих наслідків.

Чотири державні органи — ДПС, Держмитслужба, Держпродспоживслужба та МОЗ — мають різні функції, але спільну відповідальність за те, яким буде цей ринок. Поки міжвідомчі дані не об’єднані, а результати перевірок не стають зрозумілими для суспільства, тіньовий сегмент матиме простір для зростання. Незручні запитання вже поставлені. Тепер важливо, щоб на них з’явилися конкретні відповіді, цифри та рішення.