«єВідновлення» на паузі: чому зруйновані будинки залишають людей без грошей і житла

Понад 273 тисячі українських родин уже отримали компенсації за пошкоджене або знищене війною житло. Водночас для мешканців прифронтових громад програма «єВідновлення» часто не працює належним чином: будинок із вибитим дахом можуть віднести до категорії пошкодженого, але непридатного для швидкого ремонту. У результаті власники не отримують ані достатньої суми на відновлення, ані сертифіката на нове житло. Про це пише РБК-Украина.

Проблема загострюється поблизу лінії фронту, де комісії не завжди можуть безпечно виїхати на місце. Через це оцінювання затягується, а мешканці зруйнованих будинків залишаються в невизначеності. Додатковою перешкодою є спірна класифікація пошкоджень: уцілілі стіни інколи стають підставою для віднесення житла до категорії, що передбачає капітальний ремонт.

Скільки родин отримали компенсації

За словами голови парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олени Шуляк, станом на 10 жовтня 2026 року виплати призначили 273 169 родинам. Загальна сума компенсацій становить 160,9 млрд гривень.

За пошкоджене житло кошти отримали понад 159 тисяч родин на 15,5 млрд гривень. Ще понад 109 тисяч родин одержали житлові сертифікати на придбання нового помешкання — загалом на 137,2 млрд гривень. Як саме українці використовують сертифікати та які оселі купують, раніше розповідалося в матеріалі про відбудову житла за програмою «єВідновлення».

Нині в Україні працює понад тисяча комісій, які обстежують пошкоджене майно та розглядають заяви громадян. У тилових регіонах вони можуть працювати у звичному режимі, тоді як у прифронтових громадах кожен виїзд залежить від безпекової ситуації.

Чому дистанційна оцінка не розв’язує проблему

Для територій, куди експерти не можуть приїхати, використовують дистанційні методи обстеження. Однак і вони мають обмеження. Знімки Державного космічного агентства для окремих громад не оновлювалися з минулого року, тому не завжди відображають актуальний стан будинків після нових обстрілів.

Через це власники можуть чекати на рішення місяцями. Якщо комісія визначила недостатню категорію пошкоджень, рішення можна оскаржувати. Водночас самостійно ремонтувати будинок до огляду експертами ризиковано: після втручання зафіксувати первинний стан майна буде складно, а це може позбавити права на компенсацію.

Подати заяву можна через застосунок «Дія» або ЦНАП. Звернення через центр надання адміністративних послуг у деяких випадках допомагає зменшити ризик затягування розгляду, оскільки заявник одразу отримує підтвердження подання документів.

Які зміни готують

Виходом для громад, де огляд будинків під обстрілами неможливий, може стати законопроєкт №11444. Документ пропонує прирівнювати житло, розташоване на територіях, офіційно визнаних непридатними для життєдіяльності, до знищеного.

У такому разі власникам не доведеться чекати на виїзд комісії в небезпечну зону, щоб отримати право на сертифікат для придбання нового житла. Поки законодавчі зміни не ухвалені, мешканцям радять зберігати фото- й відеофіксацію пошкоджень, не починати ремонт до обстеження та подавати всі доступні документи до заяви.

Окремим громадам доводиться працювати навіть за постійної загрози обстрілів. Наприклад, у Костянтинівській громаді Донецької області офіційно визнали зруйнованими 1359 житлових будинків. Однак безпечний доступ комісій до кожного об’єкта залишається однією з головних проблем програми.

Питання швидкості виплат для постраждалих громад уже не раз порушували на державному рівні — зокрема, місцеву владу закликали прискорити оформлення компенсацій через «єВідновлення».