Сергій Пономарьов
Повідомлення про нібито оголошення надзвичайної ситуації у сфері тепло- та водопостачання спричинило хвилю обговорень у мережі. Користувачі соцмереж поширювали інформацію про те, що уряд начебто розширив перелік сфер, у яких діє особливий режим, додавши до енергетики тепло, воду, зв’язок та інтернет-інфраструктуру. Однак ці твердження виявилися неправдивими.
У Кабінеті міністрів України пояснили, що жодної надзвичайної ситуації в енергетиці, системах теплопостачання, водопостачання чи електронних комунікаціях не запроваджували. Рішення, яке стало причиною появи чуток, має організаційний характер і стосується координації відновлювальних робіт після російських атак на критичну інфраструктуру.
Що саме написали в мережі про надзвичайну ситуацію
Приводом для поширення неправдивих повідомлень стала постанова Кабінету міністрів №1292. Окремі публікації подали її зміст так, ніби українська влада офіційно оголосила надзвичайну ситуацію одразу в кількох важливих сферах. У таких повідомленнях ішлося про нібито поширення рішень щодо подолання наслідків надзвичайної ситуації на теплопостачання, водопостачання та водовідведення.
Крім того, у публікаціях згадували інженерно-транспортну інфраструктуру, електронні комунікаційні мережі, інфраструктуру широкосмугового доступу до інтернету та центри обробки даних. Такий перелік створив враження, що уряд запровадив новий масштабний режим реагування, який може вплинути на повсякденну роботу комунальних служб, операторів зв’язку та постачальників цифрових послуг.
Насправді сама наявність у документі переліку важливих об’єктів не означає автоматичного запровадження надзвичайного стану або надзвичайної ситуації в усіх зазначених галузях. У цьому випадку йдеться про визначення відповідальних посадовців та порядок взаємодії між державними органами під час ліквідації наслідків атак.
Як у Кабміні пояснили рішення
Уряд наголосив: надзвичайного стану в Україні не оголошували. Також не запроваджували окремого режиму надзвичайної ситуації в енергетиці, теплопостачанні, водопостачанні чи роботі інтернету. Поширені в соціальних мережах твердження про нібито нові обмеження або зміну правил користування комунальними послугами не відповідають дійсності.
У Кабінеті міністрів повідомили, що було призначено керівників робіт, які відповідають за ліквідацію наслідків російських ударів по критичній інфраструктурі. Відтепер конкретні міністри координують відновлення в окремих напрямках, зокрема в енергетиці, тепло- і водопостачанні, а також у сфері зв’язку.
Спільну роботу відповідальних представників уряду координуватиме спеціальний штаб. Його завданням є узгодження дій державних органів, місцевої влади, комунальних підприємств та інших служб, залучених до відновлення пошкоджених об’єктів. Такий підхід має допомогти швидше реагувати на аварії, розподіляти ресурси та уникати дублювання повноважень.
Урядове рішення не означає, що всі системи тепло- або водопостачання в Україні працюють у режимі надзвичайної ситуації. Воно лише визначає, хто відповідає за організацію робіт у разі пошкодження відповідної інфраструктури. Тому інформація про нібито оголошення надзвичайної ситуації через постанову Кабміну є маніпулятивною інтерпретацією документа.
Для громадян це означає, що сама постанова не запроваджує нових загальнонаціональних обмежень. У разі аварійних або планових відключень рішення можуть ухвалюватися окремо, залежно від ситуації в конкретному регіоні, стану мереж та наслідків обстрілів. Про такі зміни мають повідомляти відповідні місцеві органи влади та комунальні служби.
Чому виникла плутанина на тлі атак по інфраструктурі
Поширення чуток відбувається на тлі регулярних російських атак на українські енергетичні об’єкти. Через пошкодження інфраструктури в різних областях періодично виникають перебої з електропостачанням, а енергетики проводять аварійні та відновлювальні роботи. Саме тому повідомлення про можливі проблеми з теплом, водою чи зв’язком швидко привертають увагу громадян.
Окремий удар по енергооб’єкту стався 20 жовтня у Шевченківському районі Києва. Після атаки перебої з електропостачанням спостерігалися одразу в чотирьох районах столиці. Подібні пошкодження можуть впливати не лише на подачу електроенергії, а й на роботу насосних станцій, теплових пунктів, систем водопостачання, мобільного зв’язку та інших об’єктів, залежних від стабільного живлення.
Саме комплексний характер таких ризиків і потребує чіткої координації між різними міністерствами. Якщо внаслідок обстрілу пошкоджено енергооб’єкт, наслідки можуть одночасно позначитися на кількох сферах. Наприклад, знеструмлення здатне ускладнити роботу підприємств, що забезпечують подачу води або тепла, а також вплинути на функціонування вузлів зв’язку та центрів обробки даних.
Отже, уряд не оголошував надзвичайну ситуацію у сфері тепла, води чи інтернету. Кабмін лише визначив відповідальних керівників і створив механізм спільної роботи для подолання наслідків атак на критичну інфраструктуру. Поширені повідомлення про запровадження особливого режиму в усіх перелічених галузях є фейковими та не свідчать про появу нових обмежень для населення.