Сергій Пономарьов
Міністр оборони Італії Гвідо Крозетто заявив, що заворушення, які на вихідних відбулися в Мілані та інших регіонах країни, можуть бути частиною так званої «гібридної війни» проти західних держав. На його думку, нинішні акції відрізняються від традиційних протестів масштабом впливу цифрових платформ, швидкістю поширення закликів і здатністю соціальних мереж мобілізувати молодь.
Заява пролунала під час Форуму з питань оборонних закупівель у Римі. Очільник італійського оборонного відомства наголосив, що сучасні конфлікти дедалі частіше виходять за межі безпосереднього протистояння між арміями. Серед інструментів впливу він назвав TikTok, YouTube та інші соціальні мережі, через які, за його словами, можна поширювати дезінформацію, координувати масові заходи та провокувати насильство.
Що заявив міністр оборони Італії
Гвідо Крозетто вважає, що події в Мілані й інших містах Італії «принципово відрізняються» від демонстрацій, які відбувалися в попередні десятиліття. Він пов’язує цю відмінність із новою роллю цифрового середовища, де повідомлення, відео та заклики до участі в протестах можуть за лічені години охопити мільйони користувачів.
За словами міністра, західні країни поки що не повною мірою усвідомили масштаби цієї загрози й не розробили достатньо ефективної відповіді. Він заявив, що гібридна війна передбачає використання нетрадиційних методів тиску, спрямованих на послаблення державних інституцій, поглиблення суспільних конфліктів і підрив довіри громадян до влади.
«Захід ще не усвідомив цього і не вжив жодних суттєвих заходів у відповідь», – сказав Крозетто. Водночас міністр не навів конкретних доказів того, що протести в Італії безпосередньо організовувалися або координувалися іноземними державами чи структурами.
Окремо глава Міноборони звернув увагу на участь молоді в акціях. Він висловив припущення, що частина молодих людей могла зазнати впливу інформаційних кампаній, які формують альтернативну картину світу та спонукають до участі в заворушеннях. У цьому контексті Крозетто використав поняття «контросвіту», маючи на увазі інформаційне середовище, джерела якого, на його думку, не пов’язані ані з родиною, ані зі школою.
Водночас такі оцінки викликали дискусію щодо меж між мирним протестом, радикалізацією та зовнішнім втручанням. Експерти й політики неодноразово наголошували, що сам факт активного використання соціальних мереж ще не доводить наявності централізованої операції впливу. Цифрові платформи можуть одночасно виконувати роль інструменту самоорганізації громадян, майданчика для висловлення невдоволення та каналу поширення провокаційного контенту.
Як розгорталися протести в Мілані
Антиурядові акції в італійських містах розпочалися 17 жовтня. Найбільша увага була прикута до Мілана, де вуличні демонстрації переросли в сутички з поліцією. Учасники протестів висловлювали невдоволення діями уряду та соціально-економічною ситуацією в країні. Частина акцій залишалася мирною, однак в окремих районах сталися напади на об’єкти інфраструктури, пошкодження майна й зіткнення з правоохоронцями.
Організатори надихалися масштабними протестами у Франції, які раніше відбувалися в межах оголошеної соціальної мобілізації. Там демонстрації також супроводжувалися насильством, масовими заворушеннями та випадками мародерства. Італійська влада побоюється, що подібний сценарій може поширитися на інші великі міста й призвести до тривалого протистояння між протестувальниками та силами правопорядку.
У неділю, 18 жовтня, поліція затримала в Мілані понад дві сотні людей під час другого дня протестів. Правоохоронці проводили перевірки, встановлювали особи учасників заворушень і намагалися розділити радикально налаштовані групи та людей, які брали участь у мирних демонстраціях.
Італійська влада також оголосила про посилення безпеки в Мілані. У місті планують розгорнути кілька сотень військовослужбовців, які мають допомогти поліції охороняти важливі об’єкти, транспортні вузли та адміністративні будівлі. Залучення армії до підтримання порядку пояснюють необхідністю зменшити навантаження на правоохоронців і запобігти новим спалахам насильства.
Влада обговорює посилення заходів безпеки
На екстреному засіданні уряду Італії обговорювали можливі додаткові заходи реагування. Серед пропозицій була ідея запровадження комендантської години в районах, де ризик масових заворушень оцінюють як найвищий. Остаточне рішення щодо такого кроку має враховувати не лише безпекову ситуацію, а й необхідність дотримання конституційних прав громадян.
Запровадження обмежень на пересування може допомогти зменшити кількість зіткнень у нічний час, але водночас здатне посилити невдоволення частини суспільства. Представники опозиції та правозахисних організацій можуть вимагати від уряду чітко обґрунтувати кожне обмеження та визначити термін його дії. Влада, зі свого боку, прагне продемонструвати контроль над ситуацією й не допустити повторення масштабних заворушень.
Ситуація навколо протестів у Мілані показує, наскільки складно сучасним державам реагувати на масові акції, що швидко поширюються через цифрові платформи. Соціальні мережі дають змогу оперативно збирати людей і поширювати інформацію, але водночас сприяють появі неперевірених повідомлень, емоційних закликів і маніпулятивних відео.
Використання терміна «гібридна війна» у цьому контексті свідчить про прагнення італійської влади розглядати заворушення не лише як внутрішню кризу, а й як потенційний елемент ширшого протистояння. Проте остаточні висновки щодо можливого зовнішнього впливу потребують доказів і незалежного розслідування. Поки що відомо, що уряд посилює присутність сил безпеки, а політична дискусія в країні зосереджується на причинах протестів, ролі соціальних мереж і допустимих межах державного контролю.