Сергій Пономарьов
Рівень довіри до президента України Володимира Зеленського зріс після так званої «дизельної угоди» між США та росією, а також подальшого тиску на Україну. За даними нового опитування, підтримка глави держави серед громадян збільшилася з 43% до 57%, якщо порівнювати відповіді, отримані на початку та в другій половині дослідження.
Водночас соціологи наголошують, що оцінювати ці цифри потрібно з урахуванням методики опитування та різної кількості респондентів у порівнюваних групах. Частина змін може бути пов’язана з особливостями проведення дослідження, однак масштаб різниці, за оцінкою фахівців, свідчить і про вплив політичних подій.
Як змінилася довіра до Володимира Зеленського
Опитування проводилося у період з 8 до 16 жовтня. Щоб визначити можливу реакцію суспільства на міжнародні події та тиск на українську владу, Київський міжнародний інститут соціології порівняв відповіді двох груп громадян.
Упродовж 8–9 жовтня, тобто до появи новин про «дизельну угоду» та посилення тиску на Україну, президенту довіряли 43% опитаних. Водночас 52% заявили, що не довіряють Володимиру Зеленському.
У період з 10 до 16 жовтня показники виявилися іншими. Рівень довіри до президента зріс до 57%, тоді як частка тих, хто не довіряє йому, зменшилася до 39%. Таким чином, у другій частині дослідження баланс оцінок помітно змістився на користь глави держави.
Водночас кількість учасників у двох часових відрізках була різною. У перші два дні соціологи опитали 274 людини, а похибка для цієї групи становила 7,7%. Упродовж наступного періоду відповіді надали 757 респондентів, а можлива похибка була нижчою — 4,6%.
Саме тому результати не можна трактувати як абсолютно точне вимірювання миттєвої зміни настроїв усіх українців. Проте навіть з урахуванням статистичних обмежень різниця між показниками є значною та потребує пояснення.
Чому рейтинг президента міг зрости
У Київському міжнародному інституті соціології зазначили, що на початку опитувань довіра до президента іноді буває дещо нижчою, ніж у наступні дні. Це може пояснюватися організаційними та методичними особливостями збору відповідей. Однак раніше подібні розбіжності були набагато меншими.
Найімовірнішим поясненням соціологи вважають ефект «згуртування навколо прапора». Йдеться про явище, коли під час зовнішньої загрози, міжнародного тиску або гострого протистояння громадяни тимчасово об’єднуються навколо держави та її керівництва.
У цьому випадку реакцію українців могли посилити повідомлення про домовленості США та росії, які потенційно зачіпають інтереси України, а також публічний тиск на українську сторону. У ситуації, коли суспільство сприймає дії інших держав як несправедливі або небезпечні, критика власної влади може на певний час відступати на другий план.
Такий ефект не обов’язково означає довгострокове зростання популярності президента. Найчастіше він відображає ситуативну реакцію на конкретну кризу чи зовнішній виклик. Якщо політична ситуація зміниться, показники довіри можуть знову переглянутися.
Важливо також, що в запитанні респондентам не нагадували про посаду Володимира Зеленського. Людей без додаткового уточнення запитували, наскільки вони довіряють або не довіряють цій політичній особі. Це дає змогу оцінити ставлення саме до Зеленського, а не лише до інституту президентства.
Загальні підсумки дослідження
Якщо розглядати всі відповіді разом, Володимиру Зеленському довіряють 54% українців, а не довіряють 41%. Отже, загальний баланс довіри та недовіри становить плюс 13 процентних пунктів.
Серед тих, хто заявив про довіру до президента, 22% повністю йому довіряють. Ще 32% обрали варіант «скоріше довіряю». У групі критично налаштованих громадян 24% зовсім не довіряють Володимиру Зеленському, а 17% скоріше не довіряють.
Порівняно з кінцем серпня та початком вересня загальний рівень підтримки глави держави практично не змінився. Це означає, що різке зростання між двома частинами жовтневого опитування, найімовірніше, було короткостроковою реакцією на нові політичні обставини, а не стабільним трендом.
Дослідження проводили методом телефонного опитування на територіях, які контролює українська влада. Загалом було опитано 1031 повнолітнього громадянина України. Загальна статистична похибка не перевищує 4%.
До вибірки не входили мешканці територій, які тимчасово не контролюються українською владою. Також соціологи не опитували громадян, які після 24 лютого 2022 року виїхали за кордон. Водночас серед учасників дослідження були внутрішньо переміщені особи з окупованих територій.
Респондентам пропонували чотири варіанти відповіді — від «зовсім не довіряю» до «повністю довіряю». Такий формат дає змогу розділити повну підтримку, помірну довіру, часткову недовіру та категоричне неприйняття.
Результати цього опитування також варто розглядати на тлі інших суспільно-політичних оцінок. Зокрема, більшість українців не готові погодитися на передачу Донбасу в обмін на гарантії безпеки від Сполучених Штатів та європейських держав. Таку умову категорично неприйнятною назвали 61% опитаних.
Окремі дослідження демонстрували й інші показники підтримки політиків. Найвищий рівень довіри серед публічних діячів мав колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний — 64%. Водночас за іншими даними, Володимиру Зеленському довіряли 53% громадян, а 40% висловлювали недовіру.
Таким чином, нове опитування фіксує не стільки остаточну зміну ставлення українців до президента, скільки реакцію суспільства на зовнішній тиск і загострення міжнародної ситуації. Подальша динаміка рейтингу залежатиме від розвитку переговорів, позиції партнерів, безпекових рішень і того, як влада реагуватиме на виклики, що безпосередньо стосуються інтересів України.