Роксолана Мережко
Спеціальний посланник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф може відвідати Норвегію цього тижня, щоб долучитися до нового раунду переговорів щодо можливого припинення війни в Україні. Очікується, що головною темою зустрічей стане пошук політичних і дипломатичних шляхів для завершення бойових дій та формування умов для подальшого мирного процесу.
За попередньою інформацією, у переговорах у Норвегії може взяти участь президент України Володимир Зеленський. Його присутність надала б зустрічі найвищого політичного рівня та дозволила б безпосередньо обговорити позицію Києва щодо припинення війни, гарантій безпеки й майбутнього міжнародного врегулювання.
Водночас остаточний склад учасників і точні строки проведення зустрічей поки не визначені. Співрозмовники, які розповіли про підготовку переговорів, наголошують, що графік залишається попереднім і може змінитися. Сторони ще мають узгодити організаційні питання, формат переговорів і перелік тем, які розглядатимуться в Осло.
Хто може взяти участь у зустрічі в Осло
Очікується, що до консультацій долучиться прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре. Норвегія вже тривалий час підтримує Україну, бере участь у міжнародних зусиллях щодо посилення її обороноздатності та виступає за справедливе й стійке завершення війни. Проведення зустрічі в Осло може свідчити про прагнення залучити до переговорного процесу європейських партнерів Києва.
Також у консультаціях можуть взяти участь представники так званої групи E4, до якої входять Велика Британія, Франція, Німеччина та Польща. Ці держави належать до ключових європейських союзників України. Вони беруть активну участь у дискусіях про військову допомогу, санкційний тиск на Росію та гарантії безпеки для України після завершення бойових дій.
До обговорень, імовірно, приєднаються представники Європейського Союзу та НАТО. Їхня участь може бути важливою для координації позицій західних партнерів і визначення подальших кроків у разі досягнення політичних домовленостей. Для України принципово важливо, щоб будь-які рішення щодо її майбутнього ухвалювалися за безпосередньої участі української сторони та за підтримки європейських союзників.
Зять американського президента Джаред Кушнер, який раніше розглядався як учасник переговорної команди, може долучитися до консультацій дистанційно. За наявною інформацією, він захворів і не зможе бути присутнім на зустрічі особисто. Водночас його участь у віртуальному форматі все ще може відбутися, якщо переговори пройдуть за запланованим графіком.
Можливий візит Віткоффа до росії
Після консультацій у Норвегії Стів Віткофф також може вирушити до росії. Там американський представник планує зустрітися з президентом РФ володимиром путіним. Передбачається, що під час цих переговорів обговорюватимуть питання, пов’язані з війною проти України, а також окремі гуманітарні теми.
Одним із таких питань може стати доля громадянина США Стівена Хаббарда, якого російська влада ув’язнила після затримання у 2022 році. Вашингтон неодноразово порушував питання про незаконне утримання американських громадян у росії. Включення цієї справи до порядку денного може стати частиною ширшого діалогу між США та Москвою.
Однак можливий контакт Віткоффа з путіним не означає автоматичної готовності росії погодитися на припинення війни. Москва продовжує висувати власні вимоги, частина з яких суперечить позиції України та її партнерів. Саме тому переговори можуть виявитися складними, а їхній результат залежатиме не лише від заяв учасників, а й від конкретних домовленостей та механізмів їх виконання.
Для Києва важливо, щоб будь-які переговори не перетворилися на спробу нав’язати Україні рішення без урахування її інтересів. Українська влада послідовно наголошує, що мир має бути справедливим, передбачати надійні гарантії безпеки та не створювати умов для повторного нападу росії в майбутньому.
Чого очікує Україна від дипломатичних контактів
Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що українські та американські представники можуть зустрітися в Норвегії найближчими днями. Така зустріч могла б стати продовженням контактів між Києвом і Вашингтоном, спрямованих на координацію підходів до завершення війни.
Одним із ключових завдань української сторони буде донести партнерам власне бачення можливого мирного процесу. Йдеться про необхідність повного припинення вогню, повернення полонених і незаконно депортованих українців, гарантування безпеки та недопущення легалізації захоплених росією територій.
Окреме значення матиме питання міжнародного тиску на Москву. Якщо росія відмовлятиметься від реальних кроків до миру, Україна очікує від союзників посилення санкцій та продовження військової, фінансової й дипломатичної підтримки. На думку Києва, переговори мають супроводжуватися дієвими інструментами впливу, які не дозволять кремлю використовувати дипломатію лише для затягування часу.
Водночас у Вашингтоні лунають заяви, що Україна нібито не демонструє достатньої готовності до завершення війни. Київ відкидає подібні звинувачення, наголошуючи, що саме росія розпочала агресію і продовжує бойові дії. Українська сторона готова обговорювати мир, але не погоджується на капітуляційні умови або домовленості, які загрожуватимуть її суверенітету.
Проведення зустрічі в Норвегії може стати важливим сигналом для міжнародної спільноти. Воно покаже, наскільки США, Україна та європейські держави здатні узгодити спільну позицію напередодні можливих контактів американської адміністрації з російським керівництвом. Водночас остаточні висновки можна буде робити лише після оприлюднення офіційних заяв і конкретних результатів переговорів.
Поки що Білий дім не підтвердив деталі можливого візиту Віткоффа до Норвегії. Так само немає остаточної інформації про дату зустрічі із Зеленським та формат переговорів. Якщо поїздка відбудеться, головним критерієм її успішності стане не сам факт консультацій, а наявність практичних кроків, здатних наблизити припинення війни та забезпечити Україні довгострокову безпеку.