Роботи вже на фронті: як НРК Varkhan доставляють вантажі та евакуюють поранених

Українська компанія Air3F розробила наземний роботизований комплекс Varkhan передусім для логістичних завдань на фронті. Платформа може перевозити боєприпаси й провізію, евакуювати поранених та працювати без безпосередньої участі людини в небезпечній зоні.

Про особливості комплексу, вибір колісної формули та локалізацію виробництва РБК-Украина поговорила зі співзасновниками Air3F Ігорем Береговенком і Святославом Кульбацьким.

Як створювали Varkhan

До повномасштабного вторгнення компанія мала власне виробництво, обладнання та досвід виготовлення нестандартних виробів під індивідуальні замовлення. Після початку великої війни команда змінила напрям і зосередилася на продуктах для військових.

Потребу в наземному роботі розробники визначили під час спілкування з військовими. Одним із головних запитів була доставка вантажів на значні відстані без залучення людей. Так з’явилася ідея універсальної вантажної платформи й тягача Varkhan.

Перший прототип зібрали на невеликих колесах від гіроборда. Він міг перевозити лише близько 20 кг за рейс, що розробники визнали неефективним використанням часу. Після переходу на великі колеса прохідність покращилася, однак на болотистому та пухкому ґрунті виникла проблема з недостатнім зчепленням.

Для її розв’язання команда використала балансувальну підвіску. За словами розробників, класична незалежна підвіска, як у сучасних автомобілях, для дистанційно керованої платформи не підходила: оператор перебуває на відстані й не може відчувати рельєф та миттєво реагувати на нерівності, як водій у звичайній машині.

Чому обрали колеса та що виробляють в Україні

Varkhan має колісну формулу 4х4. На кожному колесі встановлений окремий мотор, завдяки чому система може незалежно керувати приводом і розподіляти тягу залежно від умов руху.

Такий підхід став частиною конструкції платформи, яку розробники позиціонують як універсальний засіб для перевезення вантажів, буксирування та виконання логістичних завдань. Йдеться зокрема про доставку боєкомплекту й провізії, а також евакуацію поранених.

В Air3F зазначають, що в Україні виготовляють корпус і ходову частину комплексу, за винятком амортизаторів. Тут також програмують електроніку, збирають акумуляторні батареї та здійснюють фінальне складання. Імпортними поки залишаються диски, шини, мотори та мікрочіпи.

Питання локалізації залишається важливим і для ширшого українського виробництва: раніше повідомлялося про плани посилити локалізацію української промисловості.

Компанія вже має виробничі потужності, які дають змогу випускати більше комплексів, ніж передбачають державні замовлення. За словами співзасновників, інтерес до Varkhan проявляють європейські країни, однак експорт українських роботизованих платформ поки ускладнений на державному рівні.

Застосування наземних роботів для таких завдань відповідає загальній тенденції на фронті, де НРК дедалі частіше використовують там, де робота людей пов’язана з надмірним ризиком.