Зоряна Білокрай
Старший син президента США Дональд Трамп-молодший, за даними американських журналістів, приватно виступав проти війни з Іраном і неодноразово висловлював занепокоєння через можливе втягування Сполучених Штатів у новий масштабний конфлікт на Близькому Сході. Його позиція, як зазначається, відрізнялася від курсу, якого зрештою дотрималася адміністрація президента.
Трамп-молодший тривалий час підтримував ідею обмеження військової присутності США за кордоном. Він вважав, що американська влада має зосередитися на внутрішніх проблемах, захисті національних інтересів і стримуванні участі країни у тривалих війнах, які можуть призвести до значних людських та фінансових втрат.
Позиція Трампа-молодшого щодо війни з Іраном
За інформацією, яка стала відомою журналістам, Дональд Трамп-молодший не підтримував початок військової кампанії проти Ірану. Він нібито висловлював свою незгоду у приватних розмовах із близькими людьми, а також обговорював ситуацію з батьком. Водночас публічно син президента не став критикувати рішення Білого дому.
Така стриманість пояснюється особливими взаєминами в родині та політичними обставинами. Трамп-молодший багато років залишається одним із найпомітніших прихильників батька, активно підтримує його політичний рух і часто виступає на захист президентських рішень. Відкрита критика військової операції могла б бути сприйнята як серйозний розкол усередині родини та політичної команди.
Під час президентської кампанії 2024 року Дональд Трамп-молодший підтримував обіцянку батька не втягувати США у нову війну на Близькому Сході. Після ракетної та безпілотної атаки Ірану на Ізраїль він заявляв, що американці мають пам’ятати про обіцянки кандидата уникати масштабного військового протистояння.
У своїх публічних висловлюваннях Трамп-молодший наголошував на силі та рішучості батька, водночас подаючи його як політика, здатного не допустити прямої участі Сполучених Штатів у черговій близькосхідній війні. Саме тому нинішня ситуація, за оцінками співрозмовників американських журналістів, стала для нього суперечливою.
Ключова суперечність полягає в тому, що передвиборча обіцянка уникати нових воєн зіткнулася з рішенням застосувати військову силу проти Ірану. Для частини прихильників президента це питання стало перевіркою послідовності його зовнішньої політики.
Попри приватне невдоволення, Трамп-молодший не робив заяв, які могли б прямо поставити під сумнів рішення президента. Його представники також не підтвердили та не спростували повідомлення про критичне ставлення до військової кампанії.
Чому син президента не критикує його публічно
Політична лояльність у родині Трампів традиційно має велике значення. Дональд Трамп-молодший відігравав помітну роль у передвиборчих кампаніях батька, підтримував його виступи та допомагав мобілізувати консервативний електорат. Його публічна критика президента могла б бути використана політичними опонентами як доказ серйозних розбіжностей у команді.
Крім того, Трамп-молодший має власну аудиторію серед виборців, які виступають проти тривалих закордонних конфліктів. Частина прихильників руху, пов’язаного з політикою Дональда Трампа, очікує від адміністрації зменшення американської військової присутності за межами країни. Водночас інша частина електорату підтримує жорстку відповідь Ірану та вимагає демонстрації військової сили.
Ця подвійність ускладнює публічну позицію Трампа-молодшого. Виступ проти війни міг би відповідати його особистим переконанням, однак одночасно створив би конфлікт із президентом і частиною республіканської партії. Саме тому він, за словами близьких співрозмовників, обрав приватну дипломатію замість відкритої критики.
Для Білого дому також важливо зберігати враження єдності. Адміністрація прагне переконати громадськість, що військові дії мають чіткі цілі, обмежені строки та повинні змусити іранське керівництво піти на поступки. Будь-які публічні розбіжності всередині президентської родини могли б послабити цю аргументацію.
Водночас приватна незгода впливового члена родини може свідчити про складність ухвалення рішень щодо Ірану. Військова операція здатна швидко вийти за межі початкового плану, спричинити нові атаки на американські об’єкти та залучити до протистояння інші країни регіону.
Загострення конфлікту між США та Іраном
Спроби досягти мирної домовленості між Вашингтоном і Тегераном не дали очікуваного результату. Замість зниження напруги конфлікт перейшов у небезпечнішу фазу, у якій сторони розглядають подальше застосування військової сили.
Американські військові, як повідомлялося, готували плани нових ударів по об’єктах іранської енергетичної інфраструктури та ядерних установках. Серед можливих сценаріїв обговорювалося використання надпотужних боєприпасів, здатних зруйнувати укріплені підземні споруди.
Окрему увагу привернула підготовка Центрального командування США до можливого відновлення масштабних бойових операцій. Такий крок означав би не просто обмежену відповідь на окремі атаки, а розширення військової кампанії та збільшення кількості американських сил у регіоні.
Представники адміністрації наполягають, що Іран уже зазнав значних втрат, а конфлікт має завершитися найближчим часом. Проте подібні заяви не усувають ризику подальшої ескалації. У разі нових ударів сторони можуть перейти до жорсткіших дій, що підвищить загрозу для військових, дипломатів і цивільного населення.
Ситуація також має політичні наслідки для Дональда Трампа. Якщо військова кампанія затягнеться, президент може зіткнутися з критикою з боку тих виборців, які підтримували його саме через обіцянки не починати нові війни. Якщо ж удари призведуть до масштабної відповіді Ірану, адміністрації доведеться пояснювати, чому конфлікт вийшов за межі обмеженої операції.
Позиція Дональда Трампа-молодшого у цьому контексті демонструє ширшу суперечність усередині американського консервативного руху. Одні його представники вимагають жорсткої протидії Ірану, інші наполягають на невтручанні та обмеженні міжнародних зобов’язань США.
Поки що ця суперечність залишається переважно непублічною. Трамп-молодший продовжує підтримувати батька, однак його приватні сумніви свідчать, що навіть усередині президентського оточення немає повної впевненості щодо доцільності тривалої війни з Іраном.