У Києві знімають захист із пам’ятників: що виявили фахівці

У Києві частково демонтують захисні конструкції на пам’ятниках: під час обстежень фахівці виявили, що тривала ізоляція може шкодити матеріалам монументів. Рішення щодо подальшого захисту кожного об’єкта ухвалюватимуть окремо. Про це повідомив Департамент охорони культурної спадщини КМДА, передає РБК-Украина.

Захисні споруди почали встановлювати на початку повномасштабного вторгнення, щоб уберегти пам’ятники від вибухових хвиль і уламків. Загалом міські служби разом із волонтерами та благодійниками облаштували конструкції на 18 монументах.

Водночас щільне укриття за високої вологості та перепадів температур порушує природний мікроклімат навколо пам’ятника. Це створює умови для накопичення вологи, появи плісняви, руйнування окремих матеріалів і корозії металевих елементів.

Що виявили під укриттями

На мармуровому пам’ятнику княгині Ользі фахівці зафіксували плісняву. Вона утворилася через накопичення вологи в піщаному укритті.

Біля пам’ятника Богдану Хмельницькому під захисним риштуванням проросла рослинність. Її коріння почало руйнувати структуру постаменту. На бронзових елементах через так званий парниковий ефект і порушення мікроклімату можуть з’являтися висоли та ознаки корозії.

У КМДА наголошують, що захисні конструкції водночас виконують свою основну функцію. Зокрема, під час однієї з атак риштування навколо монумента Михайлу Грушевському на вулиці Володимирській прийняло на себе удар і не дало пам’ятнику зазнати пошкоджень.

Тому конструкції демонтують лише частково — щоб провести повне обстеження та оцінити співвідношення між їхньою користю і можливими ризиками для пам’яток. Як зазначили в департаменті, універсального способу захисту культурної спадщини під час війни немає.

Як пам’ятники захищатимуть надалі

Залежно від технічного стану монумента, безпекової ситуації та результатів обстеження укриття можуть демонтувати, модернізувати або встановити повторно. Фахівці враховуватимуть як загрозу російських атак, так і шкоду, якої пам’ятнику може завдати тривала ізоляція.

Київ також використовує цифрову фіксацію культурної спадщини. 3D-сканування, фотограмметрія та детальні обміри допомагають створювати документацію монументів, яку в разі пошкодження можна буде використати як наукову основу для реставрації чи відновлення. Раніше про київські пам’ятники та їхній демонтаж також ішлося в матеріалі про те, як у столиці прибирали радянські монументи.