На Миколаївщині військові відбили у ворога бажання йти у наступ

Ситуація лишається напруженою як на Миколаївщині, так і на Херсонщині, але йти в наступ на окремих ділянках фронту росіяни вже не в силі, йдеться в ТСН.

Чим ближче до передової, тим більше вирв, є встряглі і не розірвані ракети. За бур'янами зрідка пробиваються колоски. На українському полі, яке не встигли засіяти, росла раніше пшениця, а цьогоріч - тривають активні бойові дії. Тут навпіл ламає дерева, як сірники, виграють стовбури.

Росіяни цілять по армійцях, але вони глибоко тут вкопались. На найближчих позиціях до окупанта бійці буквально бачать росіян. Завдання хлопців - не дати росіянам пройти вперед і вижити. До артилерії, мінометів, танків хлопці вже звикли - цю зброю чути. Найгірше, коли стріляє танк, тихо і швидко. З боку окупованого Херсону він виїжджає з укриття, робить кілька пострілів і знову ховається.

«Хай під'їде хоча б на якийсь кілометр. NLAW стоїть, протитанк ще один - ця зброя облаштовується на близьку дальність. Воювати є чим», - кажуть хлопці.

Як воюють окупанти, боєць на псевдо «Арчік», показує на прикладі їхніх позицій, на якій не так давно намагався закріпитися в марші на Миколаїв. «Тікали швидко. Навіть БК не забрали. З втратами відійшов», - показує боєць.

Від броньованої машини десанту не лишилося майже нічого, а кущами розкидані запчастини танку. Свою машину окупанти намагалися вкопали в землю, але і тут відірвало башту. За шевронами зрозуміло, що тут була російська десантура. Оптичний приціл клеймований серпом і молотом зроблений в 69 року. І шоломами - зразка 50-х.

Брехня Кремля про Другу армію світу на полі бою виявилася всього брехнею. І там це зрозуміли, кажуть хлопці. Тактика ворога зрозуміла, поки ще мають далекобійні ракети - замість іти в лоб як на початку, окупанти безпорадно обстрілюють українські міста. Намагаються знищити тил.

«В наступ вони не підуть. Тому що вони на відкритій місцевості. Вони не воїни. Вони не йдуть на відкритій. Оце вони тіки накривають з танків, САУ, мінометів. Ну буває, що з АГСа трохи дістає. Приходиться по селам, вони знищують наш тил, наші сім'ї. Вони думають, що вони нас цим залякають, вони нас просто озлоблюють ще більше», - переконують бійці.

Ситуація на фронті складна, але локальні перемоги є, воювати є чим і є за що. «Рабів до раю не пускають. Це буде історія для дітей. Якщо вони запитають, я розкажу, що була така війна. І ніколи цього не забудемо. Будемо захищати, і робити все, щоб наша держава стала сильнішою і відбивати наші землі», - переконують українські воїни.

Читайте також:

Після того, як ЗСУ спинили ворога на Запоріжжі, росіяни вдаються до тактики випаленої землі

Український прапор нині один з найбільш упізнаваних у світі і майорить у різних кутках планети, та не лише там

Який із центрів України найцентральніший: де шукати "серце" України