Зоряна Білокрай
Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку трьох спільних оборонних проєктів із Норвегією. Йдеться про рішення, які мають посилити захист українського неба, протидію ударним безпілотникам, а також стійкість систем зв’язку в умовах повномасштабної війни.
За словами глави держави, українська та норвезька сторони працюють над напрямами, що поєднують військові технології, промислові можливості й практичний досвід, отриманий під час бойових дій. Частина домовленостей уже перейшла до етапу реалізації, а перші результати одного з проєктів очікуються найближчими місяцями.
Президент розповів про ці напрацювання під час онлайн-спілкування із представниками засобів масової інформації. Він наголосив, що співпраця з Норвегією має послідовний характер і охоплює не лише постачання готової допомоги, а й створення спільних рішень для довгострокового зміцнення обороноздатності України.
Захист від ударних безпілотників
Одним із ключових завдань спільних проєктів є посилення захисту українських міст і критичної інфраструктури від ударних безпілотників типу «шахед». Такі дрони регулярно використовуються росією для атак по цивільних та енергетичних об’єктах, тому Україна зацікавлена у створенні більш ефективних і масштабованих засобів протидії.
Володимир Зеленський зазначив, що перші результати в цьому напрямі можуть бути отримані приблизно через півтора-два місяці. Йдеться не лише про окремі технічні зразки, а про формування системи, здатної працювати в реальних умовах і доповнювати вже наявні засоби протиповітряної оборони.
Окремий проєкт реалізують за участю норвезької компанії Kongsberg. Це партнерство має сприяти використанню сучасних технологій для виявлення, супроводу та знищення повітряних цілей. Для України важливо, щоб нові рішення могли швидко інтегруватися в національну систему оборони та застосовуватися на різних ділянках.
Ефективна протидія безпілотникам потребує комплексного підходу. Він передбачає поєднання радіоелектронної боротьби, засобів спостереження, мобільних вогневих груп, автоматизованого управління та різних типів перехоплювачів. Саме тому спільні розробки з міжнародними партнерами можуть посилити спроможності України та зменшити навантаження на дорогі системи протиповітряної оборони.
Проєкт «Фрея» та роль Норвегії
Другий напрям співпраці стосується системи «Фрея». Президент подякував норвезьким партнерам за послідовну роботу над посиленням цього проєкту та висловив упевненість у його подальшому успіху.
Деталі технічної реалізації системи публічно не розкриваються. Водночас сам факт її розвитку свідчить про прагнення сторін створювати рішення, адаптовані до сучасних загроз. Для України це особливо важливо, оскільки російські війська постійно змінюють тактику застосування безпілотників, ракет і засобів радіоелектронного впливу.
Залучення норвезьких технологічних і промислових можливостей дозволяє розширювати виробничу базу, прискорювати випробування та вдосконалювати вже наявні напрацювання. Водночас українська сторона забезпечує унікальний досвід експлуатації оборонних систем у бойових умовах. Таке поєднання може бути корисним для створення техніки, яка відповідає не лише теоретичним вимогам, а й реальним потребам фронту та тилу.
Послідовність партнерства є одним із головних факторів успішної оборонної співпраці. Для Києва важливо, щоб підтримка не обмежувалася разовими рішеннями, а перетворювалася на тривалі спільні програми з чіткими етапами, відповідальними виробниками та можливістю масштабування.
Протиповітряна оборона, супутниковий зв’язок і підтримка енергетики
Третій спільний проєкт України та Норвегії пов’язаний із протиповітряною обороною та супутниковим зв’язком. Його конкретний зміст поки не розголошується. Відомо лише, що він має стратегічне значення для функціонування оборонних і державних систем у ситуації постійних атак.
Супутниковий зв’язок відіграє важливу роль у забезпеченні безперервного обміну даними, координації підрозділів та підтримці роботи критичної інфраструктури. Під час масштабних ударів по енергетичних і телекомунікаційних об’єктах альтернативні канали зв’язку допомагають зберігати керованість та оперативність ухвалення рішень.
Посилення протиповітряної оборони залишається одним із головних пріоритетів України. Захист потребують не тільки великі міста, а й промислові підприємства, електростанції, транспортні вузли, об’єкти водопостачання та військові командні пункти. Розвиток нових систем і вдосконалення взаємодії між різними компонентами оборони можуть підвищити рівень безпеки на всій території держави.
Під час переговорів українська та норвезька сторони також обговорили пакет енергетичної підтримки України. Цей напрям набуває особливого значення напередодні опалювального сезону та на тлі регулярних атак на енергетичну інфраструктуру. Допомога може стосуватися забезпечення стабільної роботи енергосистеми, відновлення пошкоджених об’єктів і посилення їхнього захисту.
Для України оборонна та енергетична стійкість тісно пов’язані між собою. Надійна протиповітряна оборона зменшує ризики для електростанцій і мереж, а стабільне енергопостачання забезпечує роботу підприємств, лікарень, органів влади та військових об’єктів. Тому комплексна підтримка Норвегії має значення як для безпеки, так і для функціонування держави в умовах війни.
Три спільні проєкти демонструють перехід від короткострокової допомоги до системного оборонного партнерства. Україна зацікавлена у швидкому впровадженні нових технологій, розвитку власного виробництва та зміцненні захисту від повітряних атак. Норвегія, зі свого боку, долучається до напрямів, які можуть мати практичний результат уже в найближчій перспективі.
Очікується, що подальша робота над цими ініціативами дозволить уточнити технічні параметри проєктів, строки їхнього запуску та масштаби залучення промислових партнерів. Водночас Україна продовжує розвивати власний оборонно-промисловий комплекс, щоб поєднати міжнародну підтримку з внутрішніми виробничими можливостями.