Чи потрібно банкам залучати депозити, аби створювати кредитні програми?

Чи потрібно банкам залучати депозити, аби створювати кредитні програми? (GlavPost)

Класичні підручники з економіки для початківців, як правило, розглядають банки в якості фінансових посередників, роль яких полягає у з'єднанні позичальників із зайвими коштами людей, які мають їх надлишок, полегшенні їх взаємодії, та виступаючи як надійний посередник. Адже ні для кого не є секретом: суспільство неоднорідне, і розділено на класи, але вдаватися до вивчення історії держави та права ми не будемо. Найбільшим донором банківських депозитів є середній прошарок суспільства. Саме ці люди, найчастіше отримують дохід який перевищує їх щомісячний бюджет. І як правило депонують надлишкові кошти у банку, що на їхню думку відповідає критеріям надійності. За класичною теорією, саме з цих коштів, банк і видає кредити, особам які бажають покращити своє становище, або чий дохід нижче за їх прибуток.



І хоча таке визначення банківської діяльності прямо вказує — банку життєво необхідні ваші кошти, аби мати змогу створювати кредитні програми й отримувати певний зиск з них, воно насправді є дещо оманливім. 

Чому так? Дочитайте цю статтю до кінця, і я розкрию Вам істинне положення речей, Ви чітко зрозумієте, для чого банку потрібні депозити, навіщо їм виплачувати відсотки і який насправді рівень заробітку в банківській системі...

Основі тези:

  • Банки це фінансова установа, яка поєднує в собі лише одну функцію — залучити кошти дешевше, та надати позику дорожче.

  • Регулювання банківської системи проводить центральний банк країни — в нашому випадку НБУ. Що забезпечує міжбанківські розрахунки, здійснює контроль за діяльністю комерційних банків та гарантує функціонування банківської системи в цілому. І фактично створює резервну систему, згідно з якою банки можуть видавати кредитів набагато більше ніж суми депозитів в них розміщених.

  • Саме вимоги НБУ і його кредитно-грошова політика створюють, так званий мультиплікатор грошей для банків, згідно з яким банк зобов'язаний мати розмір реальних резервів коштів, що дорівнюють 10 % сумі виданих кредитів.

 

Пам'ятаєте казку про горщечок, що сам варив кашу?

Згідно з вищенаведеними тезами, можливість банку, щодо кредитів, обмежена реальною величиною вкладів клієнтів. Аби видати новий кредит, банк повинен спочатку залучити вільні кошти — тобто депозит. Багато кредитів — багато депозитів. І ми можемо зробити перший хибний висновок - без депозитів не було б банківських кредитних програм, або, виключно депозити сприяють виникненню кредиту.

Звісно, для повного розуміння сутності банківського кредитування потрібно в деталях розглянути теорію мультиплікатора грошей, що діє в тій чи іншій країні, і найбільш відома як частковий резервний банківський бізнес. В такій системі резервів лише частина реальних коштів (тобто залучених депозитів) має фактично зберігатися у вигляді готівкового резерву безпосередньо у фінансовій установі або в Національному банку України, де кожен банк що працює на території України має свій депозитний рахунок. Абсолютний розмір такої частки визначено вимогою НБУ щодо резервів забезпечення, і навпаки вимога резерву прямо вказує на об'єм кредитів, який фінансові установи (банки) мають можливість видавати. 

Коли вимога резерву встановлена на рівні 20% (тобто 0,2), мультиплікатор має значення 5, відповідно банки можуть отримати позику від Національного банку 5 разів більше, ніж свої резерви.

Можливість банківського кредитування не повністю обмежується потребою банків залучати нові депозити, а вимогою (рішеннями) грошово-кредитної політики центрального банку щодо збільшення чи ні резервів. Але, беручи до уваги особливий режим монетарної політики для кожної країни, вимоги зовнішніх кредиторів до НБУ (МВФ, ЄБРР, ВБРР і т.д.) діє заборона на будь-яке збільшення резервів (тобто грошової маси), що залишає єдиний спосіб комерційним банкам для збільшення своїх кредитних програм - це забезпечення нових депозитів. І далі по колу - депозити - позики, і, отже, більше кредитів - більше ваших грошей на депозитах...

 

Магічний мультиплікатор 10Х

З 10 березня 2020 року вимога НБУ, щодо резервування коштів є такою: для гривні — встановлено нульову ставку, а для валюти 10 %. Саме такими діями національний банк намагається дедоларизувати економіку, та активізувати банківське кредитування в національній валюті... Ці вимоги задекларовані на сайті НБУ.

 

Реальний світ, і банк.

Реалії сучасної економіки є такими: створення депозиту фактично починається, під час оформлення кредиту, і відношення реальних вкладників, які розмістили свої кошти на депозитах банка, до цього процесу не має нічого спільного. Як писав колись Джозеф Шумпетер: "набагато реалістичніше сказати, що банки "створюють кредит", тобто, що вони створюють депозити під час кредитування, ніж говорити, що вони кредитують коштом доручених їм депозитів".

Успішність політики банка визначається його балансом: активи мають перевищувати забов'язання. Відповідно надаючи кредит, до балансу банка вносять відповідно два записи, один з боку активу і відповідно другий на боці забов'язань. Позика вважається активом банку яка підтверджується (компенсується) розміщеним в той самий час депозитом, що і виступає гарантією забов'язання фінансової установи перед вкладником, і частіше за все власником вкладу буде не фізична особа — а Національний банк України. Отже, наведена вище інформація, підводить нас до логічного висновку — не депозити створюють кредитні продукти банку, а навпаки: видана позика генерує новий депозит.

Розгляд питання під таким кутом може здатися таким що шокує, формат, коли кредит створює депозитний рахунок визначає — приватні банки є головними творцями грошової маси, тобто створюють гроші. Виникає закономірне питання: "Контроль грошової маси, та її емісія — хіба не є зоною відповідальності й виключним правом центральних банків країни?" Звісно відповідь на це питання — ТАК. Ну, звісно так, так і ще раз так. Адже ми знаємо: вимога резерву — обов'язкова, і обмежує банки... Політика “абсолютно всіх банків” чесна та прозора і дотримання вимог НБУ — догма, закон... Жодним чином, ні в який метод банки не намагаються обійти, або послабити вимоги НБУ, аби збільшити свої можливості “створювати” гроші та збільшувати свої прибутки...

На перший погляд, все здається логічно і чітко, але тільки на перший погляд. Прихована, і при цьому всім відома прогалина такої побудови, в тім, що вимога центробанку не є обов'язковим обмеженням банківської діяльності. Тобто можливості залучати кошти від НБУ, а відповідно і можливості банків створювати кошти. Тому слід прийняти та усвідомити сувору реальність системи що існує: спочатку банк видає кредит, а вже потім шукає запозичення, аби убезпечити необхідний рівень резерву. Наведу декілька висловлювань, банкірів, що не підлягають сумніву і повинні переконати вас у правдивості наведеного вище.

Алан Холмс, Нью-Йоркський федеральний резервний банк, старший віце-президент писав у 1969 році: "в реальних банках, банки надають кредит, створюючи депозити в процесі, і шукають резерви пізніше".

Віктор Констіансіо, Європейський центральний банк (ЄЦБ), віце-президент у своєму виступі, проведеному в грудні 2011 року, стверджував: “Насправді послідовність працює частіше у зворотному напрямку, насамперед банки приймають рішення про видачу кредиту, а лише згодом знаходять фінанси для нього та необхідний резерв”...

 

І наостанок, трохи математики, тезово:

 

  • банківська ставка по кредиту дорівнює — ставка депозиту + 2 %. І в залежності від установи приховані, або ні комісії (в середньому 0,5 %)

  • ставка по депозиту — 10 % річних. Ставка по кредиту 12 % річних...

  • яким чином, можливо утримувати велику структуру банка, платити співробітникам, якщо заробіток складає всього 2 %?

 

Відповідь на таке рівняння дуже проста: залучивши кошти на суму 100 000 000 грн., банк виплатить близько 10 000 000 грн. по відсотках. І при цьому має змогу видати кредитів на суму 10 000 000 000, отримавши в якості заробітку — 1 200 000 000 грн.

Саме так і виникають пропозиції розмістити депозит з відсотковою ставкою, що перевищує наявні на ринку, саме тому банки інколи пропонують надвисокі відсотки — бо вони вже видали кредит, і конче потребують забезпечити його 10 % резерв... 

Набираючи цю статтю, я не намагався провести повний курс принципів роботи банківської системи... Розкрити всю її сутність. Ні, лише відчинити невеличку шпаринку, і надати вам базові тези — чому банк “потребує/не потребує” Ваших коштів... Непотрібне закресліть...

Автор: фінансовий аналітик інтернет-порталу https://allcredit.in.ua Дмитро Малаш