Пономарьова Мар'яна
Вівторок, 20 жовтня, приніс одразу кілька важливих міжнародних новин, які стосуються безпеки України, майбутнього європейського порядку, підтримки Києва та внутрішньополітичних криз у країнах континенту. У центрі уваги опинилися переговори в Осло за участю України, США та європейських держав. Сторони обговорили можливі гарантії безпеки для України, умови припинення вогню, санкційну політику та перспективи відновлення після завершення війни.
Паралельно Угорщина знову заблокувала просування України на шляху до Європейського Союзу, Румунія нарешті сформувала новий уряд після кількамісячної політичної нестабільності, а в кількох країнах Європи тривали протести та заворушення. Також стало відомо про нові рішення у сфері оборони, енергетики, прикордонної безпеки й транспорту.
Переговори в Норвегії та гарантії безпеки для України
У столиці Норвегії Осло відбулася зустріч президента України Володимира Зеленського зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом, а також представниками низки європейських країн. Головною темою стали питання, пов’язані з безпекою України та можливими параметрами майбутнього мирного врегулювання.
За словами прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре, під час переговорів ішлося про гарантії безпеки, територіальні питання, санкції, економічне відновлення України та майбутню архітектуру безпеки Європи після завершення війни. Окрему увагу приділили короткостроковим заходам, зокрема захисту енергетичної інфраструктури, посиленню протиповітряної оборони та можливому частковому припиненню вогню.
Президент Фінляндії Александр Стубб повідомив, що переговори відбувалися на двох рівнях. Учасники обговорювали як невідкладні потреби України, так і загальну політичну картину. За його словами, сторони змогли узгодити окремі елементи майбутньої мирної домовленості, які мають бути передані російській стороні.
Володимир Зеленський заявив, що американська сторона підтвердила готовність обговорювати для України надійні гарантії безпеки. Серед можливих моделей згадувалися механізми, подібні до передбачених статтею 5 Північноатлантичного договору. Український президент наголосив, що після завершення війни країні потрібні не декларації, а дієві зобов’язання, здатні запобігти повторенню російської агресії.
Після зустрічей у Норвегії Стів Віткофф мав вирушити до Санкт-Петербурга для переговорів із російським керівництвом. Очікується, що він передасть позиції, сформовані під час консультацій США, України та європейських партнерів. У Норвегії припускають, що такі контакти можуть створити передумови для майбутньої зустрічі на найвищому рівні.
Під час візиту до Осло Зеленський також зустрівся з королем Норвегії Гоконом VIII. Серед іншого, обговорювали повернення українських дітей, незаконно вивезених росією, а також ситуацію на тимчасово окупованих територіях. Президент подякував норвезькому королю, уряду та суспільству за підтримку України.
Норвегія, яка не входить до складу ЄС, того ж дня оголосила про приєднання до нових обмежень проти росії. Йдеться про санкційні заходи, що відповідають черговому пакету Європейського Союзу.
Дискусії між Києвом і Вашингтоном та міжнародна підтримка
Напередодні переговорів у Норвегії Володимир Зеленський провів розмову з державним секретарем США Марко Рубіо. Серед чутливих тем були робота супутникового зв’язку Starlink, постачання засобів протиповітряної оборони та обмін розвідувальною інформацією. Український президент назвав розмову конкретною та позитивною, однак водночас наголосив на необхідності більшої чесності у відносинах між партнерами.
Марко Рубіо заперечив твердження про те, що Сполучені Штати нібито навмисно не попереджають Україну про балістичні загрози. Він також пояснив, що можливі затримки з постачанням перехоплювачів не є свідомою політикою Вашингтона. За його словами, обмін розвідданими між країнами триває.
Окремо в американській адміністрації лунали заклики до України припинити удари по російських нафтопереробних підприємствах. Водночас у США заявили, що санкції проти так званого тіньового флоту не скасовуються. Обговорюється лише можливість переведення частини суден під контроль інвесторів і використання їх для перевезення нафти, яка не підпадає під обмеження.
У Європі тривають суперечки щодо можливого формату майбутніх переговорів. Висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що Україна не погодилася на капітуляцію перед вимогами кремля, зокрема завдяки підтримці європейських держав. На цьому тлі обговорюється ідея зустрічі лідерів США, росії та Китаю, яка могла б стосуватися шляхів завершення війни.
Україна та європейські країни побоюються, що рішення про майбутнє регіону можуть ухвалюватися без їхньої безпосередньої участі. У Польщі вже назвали можливу зустріч Вашингтона, Москви та Пекіна новою версією «великої угоди» щодо долі інших держав. Київ наголошує, що будь-який мирний процес має відбуватися за участю України та з урахуванням позиції Європи.
Підтримка України з боку європейських суспільств також залишається помітною. У Литві громадяни зібрали понад один мільйон євро на дрони-перехоплювачі для української армії. Водночас Болгарія заявила, що не планує долучатися до нової програми ЄС із допомоги Україні. Литва також почала встановлювати американські радари, дані з яких передаватимуться до системи НАТО.
Блокада Угорщини, криза Румунії та протести в Європі
Угорщина вкотре не підтримала подальше просування України в переговорному процесі з Європейським Союзом. Будапешт поки не погодився відкрити кластери 4 та 5, пов’язані з окремими напрямами переговорів про вступ. Представники ЄС не повідомили, які саме аргументи угорська сторона навела під час засідання, однак рішення фактично стало черговою перешкодою на євроінтеграційному шляху України.
На відміну від Угорщини, Румунія зробила крок до подолання власної політичної нестабільності. Палата депутатів і Сенат затвердили новий уряд на чолі з Лукою Нікулеску. Це рішення поклало край багатомісячній кризі та зменшило ризик проведення дострокових парламентських виборів. Новий прем’єр раніше працював дипломатом, журналістом і тимчасовим заступником міністра закордонних справ.
Складною залишається ситуація у Франції. Після масових протестів і заворушень влада посилює заходи безпеки, а в окремих районах Парижа запроваджували комендантську годину. Уряд планує обмежувати соціальні виплати особам, яких підозрюють у мародерстві під час протестів, і допускає залучення військових підрозділів для охорони важливих об’єктів.
На тлі внутрішньої напруги президент Франції Емманюель Макрон домовився про додаткові поставки дизельного пального з країн Перської затоки. Очікується, що щомісяця Франція отримуватиме близько 200 тисяч тонн дизпалива. Це рішення має зменшити ризики перебоїв із постачанням енергоносіїв у період масштабних протестів.
Заворушення відбуваються і в інших європейських державах. У Португалії поліція розігнала табори протестувальників та затримала 22 людини. В Італії міністр оборони назвав події в Мілані наслідком гібридної війни, а влада заявила про намір розширити повноваження поліції.
Окрему увагу привернули інциденти на молдовсько-українському кордоні. У Молдові вдруге за тиждень затримали українських прикордонників, які переслідували порушника. Кишинів спростував інформацію про направлення Україні ноти протесту. Прем’єр-міністр Молдови наголосив, що подібних ситуацій можна було б уникнути, якби росія не розв’язала війну, водночас підкресливши вдячність Україні за захист регіону.
Серед інших міжнародних новин — заборона Білоруссю окремих товарів із Латвії, виявлення останків понад 40 людей на місці масового вбивства українців у Польщі та попередні результати референдуму в канадській Альберті. Більшість жителів провінції висловилася за збереження у складі Канади.
Європейський авіаринок також очікують зміни: Ryanair прогнозує найбільше в історії зростання цін на авіаквитки в регіоні. Водночас Андорра та Сан-Марино підписали угоду про асоціацію з Європейським Союзом, а ЄС представив нову стратегію щодо Арктики. Усі ці події свідчать, що поряд із війною та безпековими викликами Європа одночасно переживає політичні, соціальні та економічні трансформації.