Сергій Пономарьов
Україна очікує на відповідь росії щодо пропозицій, пов’язаних із майбутніми гарантіями безпеки. Президент Володимир Зеленський повідомив, що під час зустрічі в Осло українська, американська та європейська делегації обговорили можливі механізми захисту України після завершення війни. Окремі напрацювання американська сторона має передати Москві під час контакту спеціального представника президента США Стіва Уіткоффа з російським керівництвом.
Переговори відбулися 20 жовтня та були присвячені шляхам припинення бойових дій, посиленню міжнародної підтримки України й формуванню надійної системи стримування. За словами Зеленського, питання гарантій безпеки стало одним із ключових під час обговорення, адже саме від їхньої дієвості значною мірою залежить стабільність у Європі після завершення активної фази війни.
Президент наголосив, що партнери розглядають не один можливий сценарій. Йдеться як про політичні домовленості, так і про конкретні зобов’язання, які могли б забезпечити Україні підтримку в разі повторної агресії. Київ наполягає, що майбутні гарантії мають бути не декларативними, а такими, що передбачають зрозумілий механізм реагування та допомоги.
Які гарантії безпеки обговорювали партнери
Володимир Зеленський зазначив, що учасники зустрічі говорили про різні формати гарантій безпеки для України. Серед них — можливість орієнтуватися на підхід, закладений у статті 5 Північноатлантичного договору, або створити окрему модель, яка за змістом була б близькою до натівського принципу колективної оборони.
Стаття 5 НАТО передбачає, що напад на одного з членів Альянсу розглядається як напад на всіх. Для України питання полягає в тому, щоб отримати подібні за силою та чіткістю запевнення навіть у разі, якщо повноправне членство в НАТО не стане найближчим етапом. Саме тому союзники аналізують можливість укладення спеціальних двосторонніх і багатосторонніх домовленостей.
Українська позиція полягає в тому, що гарантії безпеки повинні мати практичне наповнення. Вони можуть передбачати довгострокову військову допомогу, постачання систем протиповітряної оборони, розвиток оборонної промисловості, обмін розвідданими та спільне реагування на нову загрозу. Важливими складовими також залишаються фінансова підтримка, захист критичної інфраструктури й посилення санкційного тиску на державу-агресора.
Президент підкреслив, що гарантії можуть бути зафіксовані на різних рівнях — у політичних заявах, окремих документах або міжнародних угодах. Водночас для України принципово важливо, щоб такі домовленості не повторювали попередній досвід, коли підписані документи не змогли зупинити агресію та забезпечити належний захист української держави.
Пропозиції для Москви та очікування відповіді
За словами Зеленського, частину пропозицій, напрацьованих під час зустрічі в Осло, Стів Уіткофф має передати російській стороні. Очікується, що це відбудеться під час його зустрічі з володимиром путіним 21 жовтня у Санкт-Петербурзі. Таким чином, Москва отримає можливість ознайомитися з баченням партнерів щодо гарантій безпеки та подальших кроків для завершення війни.
Українська сторона розраховує отримати реакцію росії вже найближчими днями. Водночас у Києві наголошують, що сама готовність обговорювати мирні перспективи не означає згоди на поступки, які можуть поставити під загрозу суверенітет і безпеку України. Будь-які переговорні рішення мають враховувати інтереси українського суспільства та передбачати реальні запобіжники від повторення воєнної агресії.
Важливим є й те, що обговорення відбувається за участю не лише України та США, а й європейських партнерів. Такий формат свідчить про прагнення сформувати спільну позицію демократичних держав. Для України участь Європи має особливе значення, оскільки саме європейські країни безпосередньо відчувають наслідки війни у сфері безпеки, економіки, енергетики та міграції.
ППО, енергетика та часткове припинення вогню
Окрім гарантій безпеки, під час переговорів в Осло обговорювалися практичні питання, здатні зменшити наслідки бойових дій уже найближчим часом. Серед головних тем були посилення протиповітряної оборони України, захист енергетичних об’єктів і можливість часткового припинення вогню в окремих сферах.
Особливу увагу приділили енергетичній інфраструктурі. Її захист має критичне значення для проходження опалювального сезону, стабільної роботи підприємств, лікарень і систем життєзабезпечення. Будь-які домовленості, які зменшать ризик ударів по енергетичних об’єктах, можуть стати важливим гуманітарним кроком і водночас перевіркою готовності росії виконувати взяті зобов’язання.
Також ішлося про продовольчу безпеку. Стабільна робота шляхів експорту, захист портової інфраструктури та безперешкодне переміщення продовольства мають значення не тільки для України, а й для багатьох держав, залежних від постачання зерна та іншої аграрної продукції. Часткові домовленості в цій сфері могли б знизити напруженість і продемонструвати можливість реалізації обмежених, але конкретних кроків.
Президент Фінляндії Александр Стубб оцінив переговори в Осло як такі, що дали змогу досягти реального прогресу. Водночас остаточні висновки можна буде робити після реакції Москви та подальших консультацій між Україною, США і європейськими країнами. Для Києва важливо, щоб дипломатичні зусилля супроводжувалися посиленням обороноздатності та чіткою позицією партнерів.
Україна очікує не формальних обіцянок, а гарантій, здатних запобігти новій війні. Передача пропозицій через американського представника може стати черговим етапом дипломатичного процесу, однак ключовим залишатиметься практичний результат. Якщо росія продемонструє готовність до змістовного діалогу, це відкриє можливість для подальших переговорів. Якщо ж Москва відмовиться від конструктивної відповіді, партнери України мають посилити тиск і підтримку української держави.