Пономарьова Мар'яна
Угорщина відмовилася погодити результати скринінгу четвертого та п’ятого переговорних кластерів у межах вступу України до Європейського Союзу. Рішення було озвучене під час засідання робочої групи Ради ЄС із питань розширення, відомої як COELA, що відбулося у Брюсселі у вівторок, 20 жовтня. Таким чином, процес відкриття двох останніх кластерів для України знову зіткнувся з політичними перешкодами.
Інформацію про позицію Будапешта повідомили кілька дипломатів Європейського Союзу, обізнаних із перебігом зустрічі. За їхніми словами, представник Угорщини не підтримав затвердження результатів проведеного скринінгу. Саме цей етап є необхідною процедурою для переходу до подальшого обговорення відповідних переговорних розділів і практичного відкриття кластерів.
Угорщина не погодилася на подальше просування переговорів щодо кластерів 4 і 5. На цей момент невідомо, які саме аргументи угорська сторона навела під час засідання. Дипломати ЄС не уточнили, чи йдеться про конкретні вимоги до українського законодавства, двосторонні питання між Києвом і Будапештом або ширші політичні застереження.
Що передбачають четвертий і п’ятий кластери
Переговорні кластери об’єднують окремі розділи права Європейського Союзу та дають змогу комплексно оцінювати готовність країни-кандидата до вступу. Четвертий кластер має назву «Зелений порядок денний та стала взаємопов’язаність». Він охоплює питання транспорту, енергетики, розвитку транс’європейських мереж, захисту довкілля та протидії зміні клімату.
Для України відкриття цього кластера означало б перехід до системної роботи над масштабним зближенням із європейськими стандартами у сфері енергетики, інфраструктури та екологічної політики. Йдеться не лише про ухвалення нових законів, а й про створення ефективних державних механізмів, здатних забезпечити виконання відповідних норм на практиці.
П’ятий кластер має назву «Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості». До його складу входять питання аграрної політики, ветеринарних і фітосанітарних правил, рибальства, а також фінансових і бюджетних положень. Для України цей напрям є особливо важливим через масштаб аграрного сектору, значення експорту продовольства та потенційну участь у спільних фінансових програмах ЄС.
Робота над п’ятим кластером також стосується майбутнього доступу України до інструментів спільної аграрної політики та політики згуртованості. Водночас наближення до стандартів Євросоюзу вимагатиме від української влади подальших реформ у системі контролю якості продукції, управління державними коштами, захисту прав споживачів і функціонування відповідних регуляторних органів.
Як розвивався процес відкриття кластерів
Раніше Україна вже досягла прогресу в переговорному процесі щодо членства в ЄС. 13 жовтня Рада Європейського Союзу офіційно відкрила ще два кластери для переговорів з Україною. Цьому передувала робота української влади над виконанням вимог держав-членів та усуненням політичних застережень, які тривалий час ускладнювали просування переговорів.
Одним із кроків, який мав зняти угорські заперечення, стало схвалення Верховною Радою змін до закону про освіту. Вони стосувалися питань, пов’язаних із навчанням мовами національних меншин. Українська сторона розглядала ці зміни як спосіб зменшити напруження у відносинах із Будапештом та створити умови для подальшого руху до відкриття переговорних кластерів.
Попри це, останнє засідання робочої групи Ради ЄС продемонструвало, що угорська позиція залишається чинником, який може впливати на темпи європейської інтеграції України. Для затвердження результатів скринінгу та переходу до наступної процедури потрібна згода держав-членів. Відмова однієї країни не означає припинення переговорів, однак здатна відтермінувати ухвалення спільного рішення.
Українська сторона раніше заявляла про намір рухатися вперед у діалозі з Угорщиною та вважала, що сторінка попередніх конфліктів може бути перегорнута. Зокрема, українські представники наголошували на проведеній роботі щодо захисту прав національних спільнот і виконанні рекомендацій європейських партнерів. Проте останні події свідчать, що до остаточного врегулювання всіх розбіжностей ще далеко.
Які наслідки може мати позиція Будапешта
Відмова Угорщини погодити результати скринінгу не скасовує європейської перспективи України. Водночас вона може вплинути на календар переговорів і відкласти перехід до практичного обговорення зобов’язань за четвертим та п’ятим кластерами. Для Києва це означає необхідність продовжувати внутрішні реформи незалежно від політичних рішень окремих держав ЄС.
Україна має продемонструвати готовність виконувати європейські правила у сферах енергетики, транспорту, захисту довкілля, сільського господарства та бюджетної політики. Навіть за відсутності формального відкриття кластерів державні органи можуть продовжувати підготовку законодавства, посилення контролю та наближення інституцій до стандартів Європейського Союзу.
Для самого ЄС ситуація навколо кластерів 4 і 5 також має політичне значення. Розширення Союзу потребує одностайності держав-членів на ключових етапах, тому двосторонні суперечки можуть безпосередньо впливати на загальний переговорний процес. Водночас Європейський Союз зацікавлений у тому, щоб оцінювання реформ України відбувалося послідовно, прозоро та на основі встановлених критеріїв.
Подальший розвиток подій залежатиме від переговорів між Україною, Угорщиною та іншими державами ЄС. Київ, імовірно, продовжить переконувати партнерів у виконанні необхідних умов, тоді як Будапешт може вимагати додаткових гарантій або пояснень. Чи вдасться сторонам знайти компроміс найближчим часом, залежатиме від змісту угорських претензій і готовності всіх учасників відокремити двосторонні питання від стратегічного курсу України на вступ до Євросоюзу.
Відкриття кластерів 4 і 5 залишається одним із ключових завдань України на поточному етапі переговорів про членство в ЄС. Їхнє схвалення дозволило б перейти до глибшої роботи над екологічними, енергетичними, аграрними, фінансовими та інфраструктурними реформами. Наразі ж українська євроінтеграція знову залежить не лише від виконання технічних вимог, а й від політичної згоди всіх держав-членів Європейського Союзу.