15 вересня церква та віряни вшановують пам'ять преподобних Антонiя i Феодосiя Печерських, мученика Маманта, отця його Феодота i матерi Руфини, преподобного Йоанапосника, Патріарха Царгородського, мучеників 3628 в Нiкомидiї.
15 вересня: церковне свято
На зорі християнства на українських землях, жили два великі подвижники чернечого життя – преподобні Антоній і Феодосій Печерські. Їхня праця, молитва і святість залишили глибокий слід у житті українського чернецтва й Церкви. Про їхнє життя і діяльність довідуємося з літописів того часу, з Житія преподобного Феодосія пера літописця Нестора та з Печерського Патерика.
Преподобний Антоній походив з Любеча, що на Чернігівщині. У молодому віці йде на Афон, там постригається в ченці. У Божих планах було, щоб він служив своєму народові на рідній землі. Тож одного дня ігумен звернувся до нього: «Антонію, вертайся на Київську Русь, щоб там бути корисним для інших. І нехай благословення святої Гори буде з тобою». Антоній послухав голосу ігумена, наче голосу Божого. Приблизно в 1051 році він повертається і поселяється в печері села Берестова над Дніпром недалеко від Києва, де колись перебував митрополит Іларіон. Бажанням Антонія було жити самотньо в молитві й покуті. З часом до нього починають приєднуватися ідейні юнаки і він їх приймає. Через якийсь час їх було дванадцять, були серед них і священники: Никон, Феодосій та Варлаам. Одначе преподобний Антоній надає перевагу життю самітника, тому переходить до іншої печери. Там він дожив до глибокої старості. Спочив у Бозі в 1073 році на 90 році життя.
Преподобний Феодосій народився у Василькові біля Києва. Виростав у Курську, де його батько був княжим урядником. З дитинства мав нахил до побожного життя. Ставши юнаком, хотів присвятити себе монастирському життю, та на перешкоді стала його мати. Ще в юному віці, він утікає з дому до Києва, де його приймає преподобний Антоній, а священник Никон постригає в ченці. Феодосій від самого початку стає добрим, ревним і зразковим монахом. Після переходу преподобного Антонія до іншої печери, монахи вибирають Феодосія своїм ігуменом. Він мав тоді лише 30 років. Під проводом Феодосія монастир у печері швидко росте і незабаром кількість монахів доходить до ста осіб. У 1073 році Феодосій з монахами закладає основи під нову церкву й монастир. Та йому не судилося закінчити будівництво храму Успіння Пресвятої Богородиці, бо після короткої недуги він передчасно покидає цей світ 3 травня 1074 року.
Преподобний Антоній своїм життям у печері біля Києва дав початок Києво-Печерському монастирю. Тим він заслужив собі ім'я первоначальника всіх руських монахів. Літописець Нестор називає преподобного Антонія великим і славним.
Преподобний Феодосій – будівничий Києво-Печерського монастиря та організатор українського чернецтва.
15 вересня: народні традиції
Цей день називали раніше Мамантом-Овчинником. Цей день вважався нещасливим, тому селяни намагалися навіть не виганяти худобу з двору. Маманта-Овчинника вважали покровителем кіз і овець. В цей час опадали листя з черемхи, жінки і діти вирушали в ліс на збір журавлини.
15 вересня: що варто зробити
Важливо, щоб в цей день на столі були страви, приготовані з козячого молока - сир, бринза і т.д.
15 вересня: що категорично заборонено
розпочинати нові справи;
купувати нові речі;
одягати яскравий одяг.
15 вересня: українські народні прикмети
Біла цвіль уздовж лісових стежок — на гриби.
Перший сніг випаде рано, то й весна буде рання.
Кроти носять у нори багато стерні й соломи — зима буде холодна.Миші риють нори входом на південь — зима буде сувора.
Бабине літо непогідне — осінь суха.
Калина рано зачервоніла — на ранню й люту зиму.
Читайте також:
Кельтський календар дерев-2021: місяць виноградної лози
Таропрогноз на 13-19 вересня: що карти нам віщують
Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.