Положення, що знищують крипторинок України: НКЦПФР представила зміни до Закон

В українській криптоспільноті тривають дебати щодо поправок до Закону «Про віртуальні активи» та Податкового кодексу.

Минулого тижня було опубліковано текст попередніх змін, який представники українського криптобізнесу сприйняли дуже критично. На їхню думку, податок 18% + 1.5% унеможливлює ведення підприємницької діяльності в Україні. Питання викликав і пункт, згідно з яким облік операцій з віртуальними активами ведеться окремо від інших доходів і витрат та операцій з іншими інвестиційними активами.

У середу, 14 червня, відбулося засідання Консультаційної ради з питань регулювання віртуальних активів, на якому також були присутні представники українських криптокомпаній, профільних державних органів, депутатського корпусу, юристи, фахівці Національного банку України.

Керівництво та спеціалісти Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР) представили присутнім текст розробленої ними нової редакції Закону України «Про віртуальні активи», змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів.

Фахівці НКЦПФР пояснили, що оновлений закон поширюватиметься на:

• Віртуальні активи (ВА), які не є токенами з прив'язкою до активів та токенами електронних грошей.
• Токени із прив'язкою до активів.
• Токени електронних грошей.

Згідно із законопроєктом, пропонується оподатковувати позитивне значення загального фінансового результату операцій з продажу за гроші (тверду валюту) та обмін на товари чи послуги реального світу. Майнінг, обмін на інші ВА та зростання ринкової ціни активу оподаткуванню не підлягає.

Також було запропоновано запровадити знижену ставку податку для довгострокових інвесторів – 5% + 1.5% військовий збір за умови, якщо актив перебував у власності понад рік. Якщо ВА використовуватимуться у «спекулятивних» операціях (менше ніж рік), то такі активи поширюватиметься базова ставка 18% + 1.5% військовий збір.

Також передбачено пільги для тих, хто хоче «познайомитися» з ринком криптовалют і не розглядає інвестиції як прибуток. У такому разі передбачено неоподатковуваний мінімум у розмірі 100 мінімальних заробітних плат.

Як і затверджувалося чиновниками раніше, з урахуванням євроінтеграційного курсу України, оновлений закон розроблявся на базі нещодавно затвердженого регламенту Європейського союзу MiCA.

Однак співавтор першої редакції Закону «Про віртуальні активи» Олексій Жмеренецький наголосив, що Україна змарнувала багато часу, приділяючи увагу Європейським законам. За його словами, Європарламентарії, які просувають діджитальні реформи, вважають, що Україна часто перегинає палицю у спробах імплементувати Єврозаконодавство.

«Ми чули від них нерозуміння того, чому ми так багато років упустили. Поки Україна не була членом Євросоюзу, вона могла весь цей час мати конкурентне законодавство і вже залучати інвесторів та давати їм працювати», – наголосив Жмеренецький.

Представники НКЦПФР зазначили, що цей проєкт – лише концепція. Пропозиції від учасників ринку прийматимуться ще протягом двох тижнів, до кінця червня. Але критика та зауваження не змусила на себе довго чекати.

Представник Державної служби фінансового моніторингу України Олексій Глущенко нагадав, що разом із MiCA в Євросоюзі набирає чинності Transfer of Funds Regulation (TFR) – положення, яке покликане відстежувати передачу криптоактивів та запобігати відмиванню грошей. «На жаль, ми не побачили адекватного відображення TFR у цій редакції. Його положення мають стати невіддільною частиною законопроєкту. В інших випадках нам буде дуже складно пояснити, як ми виконуємо стандарти Групи розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей», – заявив Глущенко.

Представник офісу Генерального прокурора також зазначив, що у концепції закону не відображено поняття взаємодії з правоохоронними органами. Це потенційно може призвести до зловживань як з боку учасників ринку, так і регулятора.

Проте головне питання криптокомпаній озвучив співзасновник та генеральний директор криптобанку Trustee Вадим Груша. Він поцікавився, як Україна конкуруватиме з іншими країнами за глобальних інвесторів. Представник крипторинка зазначив, що зараз українська юрисдикція зовсім не є привабливою для міжнародних компаній, а новий законопроєкт ніяк не виправляє цю ситуацію.

Він навів у приклад оновлені правила Литви, де за дохід до 300 тис. доларів сплачується 5% податку, а понад цієї суми – 15%. Чому компанії мають обрати Україну, де потрібно буде платити 18% + 1.5% від доходу, Вадиму Груші неясно.

З відповіді чиновників стало зрозуміло, що мети зробити з України криптовалютну Мекку немає і конкурувати рівнем податкових ставок держава не буде. За їхніми словами, у країни немає можливості поступатися питанням надходжень до бюджету під час війни.

Чиновники впевнені, що Україна зможе скласти конкуренцію іншим юрисдикціям шляхом спрощення законодавчої бази. Ясність правового регулювання та захист прав інвесторів – два головні чинники, які піднімуть інтерес до української юрисдикції.

Проте не лише представники ринку залишилися незадоволені проєктом закону. Представник Міністерства цифрової трансформації зазначив, що окрім вищесказаного, положення документа не гармонізовані з чинним законодавством, мають купу прогалин і не створюють стабільного регуляторного середовища.

«Єдиним наслідком ухвалення такого законопроєкту буде так званий «фальстарт» ухвалення регуляторного середовища, в якому не функціонуватиме здоровий прозорий ринок, послугами якого користувалися б наші громадяни», – підсумував він.

Попри те, що зауваження та пропозиції НКЦПФР прийматиме до кінця червня, чиновники принципово не хочуть знижувати податкову ставку та створювати преференції для тих, хто обрав у своїй діяльності крипту. Все що залишається українській криптоспільноті – вносити свої правки та сподіватися побачити більш адекватну версію закону, який не вбивав би ринок третьої у світі за обігом криптоактивів країни.