Роксолана Мережко
Масована нічна атака росії стала черговим випробуванням для української системи протиповітряної оборони. Ворог поєднав різні типи озброєння, намагаючись перевантажити ППО, ускладнити роботу радіолокаційних засобів і завдати ударів по цивільній та критичній інфраструктурі. У повітря одночасно запускалися балістичні та крилаті ракети, ударні безпілотники, реактивні дрони й апарати-імітатори.
Повітряний напад розпочався близько 18:00 20 жовтня та тривав протягом ночі. За попередніми даними, російські війська застосували крилаті ракети «Іскандер-К», ударні безпілотники Shahed, зокрема реактивну версію, а також дрони типів S8000 «Бандероль» або «Дань-Т», «Гербера» та «Пародія». Таке поєднання засобів ураження свідчить про спробу ворога одночасно атакувати кількома хвилями та приховати основні ударні цілі серед численних повітряних об’єктів.
Скільки цілей вдалося знешкодити
Станом на 08:30 українські захисники знешкодили 150 російських безпілотників. Серед них були апарати Shahed, включно з реактивними моделями, а також дрони інших типів. Із загальної кількості знищених або подавлених цілей 63 припадали на реактивні ударні безпілотники. Ще 10 ворожих БпЛА на момент оприлюднення оперативної інформації залишалися в повітрі, тому бойова робота української ППО тривала.
Для відбиття атаки залучили винищувальну авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, мобільні вогневі групи та операторів безпілотних систем. Координація між різними складовими протиповітряної оборони дає змогу знищувати повітряні цілі на різних висотах і дистанціях, а також протидіяти дронам, які намагаються змінювати маршрут або знижуватися перед наближенням до визначеної цілі.
Водночас навіть високий показник роботи ППО не означає повного припинення наслідків атаки. Частина засобів повітряного нападу досягла визначених районів. Влучання зафіксували на 27 локаціях. Ще на 13 місцях виявили падіння збитих повітряних цілей або їхніх уламків. Рятувальні та аварійні служби продовжують встановлювати масштаби пошкоджень і перевіряти інформацію про можливі постраждалі об’єкти.
Звідки росія запускала ракети та дрони
Зафіксовані пуски відбувалися з кількох напрямків. Російські війська використовували повітряний простір Ростовської, Орловської та Курської областей, район Приморсько-Ахтарська, а також тимчасово окуповані території України. Серед них називали Донецьк, Гвардійське та мис Чауда в Криму.
Розосередження стартових районів ускладнює прогнозування маршруту атаки та збільшує навантаження на українські сили оборони. Операторам доводиться одночасно відстежувати цілі, що рухаються з різних напрямків, визначати їхній тип і потенційну небезпеку, а також розподіляти між підрозділами доступні засоби ураження. Особливо складними є комбіновані нальоти, коли швидкісні цілі можуть летіти разом із повільнішими дронами або з’являтися в повітрі з невеликими часовими інтервалами.
Окрему небезпеку становлять реактивні безпілотники. Вони здатні долати маршрут швидше, ніж традиційні ударні дрони, і залишають менше часу на реагування. Саме тому їхнє виявлення та знищення потребує постійної роботи радіолокаційних систем, винищувальної авіації, зенітних ракетних комплексів і мобільних груп, які чергують у регіонах, що можуть опинитися під загрозою.
Чому комбіновані атаки залишаються небезпечними
Росія регулярно намагається виснажити українську ППО масованими ударами. Для цього застосовуються не лише ударні дрони та ракети, а й безпілотники, які можуть імітувати поведінку справжніх цілей. Дрони типу «Пародія» та інші апарати-обманки змушують українських військових витрачати час і ресурси на розпізнавання повітряної обстановки. Вони також можуть створювати додаткове навантаження на системи спостереження.
Крилаті ракети «Іскандер-К» становлять окрему загрозу через високу швидкість, можливість польоту на малих висотах і здатність змінювати напрямок руху. У разі одночасного застосування ракет і дронів противник прагне сформувати максимально складну картину для українських розрахунків. Балістичні та квазібалістичні цілі є ще складнішими для перехоплення, адже вони рухаються з великою швидкістю та можуть різко змінювати параметри польоту на фінальній ділянці.
Попри це, українська протиповітряна оборона продемонструвала здатність протистояти масштабному нальоту. Знешкодження 150 безпілотників зменшило потенційні масштаби руйнувань і врятувало численні об’єкти від прямого удару. Однак зафіксовані влучання вкотре нагадують, що жодна система ППО не може гарантувати стовідсоткове перехоплення всіх цілей під час масованої атаки.
Для цивільного населення це означає необхідність не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та перебувати в укриттях до офіційного завершення небезпеки. Навіть після повідомлень про роботу ППО загроза може зберігатися через нові запуски, падіння уламків або повторні хвилі ударів. Наслідки нічної атаки ще уточнюються, а українські військові продовжують стежити за повітряною обстановкою та знешкоджувати ворожі цілі, що залишаються в небі.