Зоряна Білокрай
Болгарія не братиме участі в новій програмі фінансової допомоги Європейського Союзу для України. Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що його країна не готова долучатися до запропонованого європейського кредиту обсягом 70 млрд євро, який має забезпечити Україну додатковими ресурсами наступного року.
Позиція болгарського уряду прозвучала після саміту ЄС, під час якого президент України Володимир Зеленський звернувся до європейських партнерів із проханням посилити фінансову підтримку держави. Йдеться про кошти, необхідні для стабільної роботи української економіки, функціонування державних установ, соціальних виплат і забезпечення оборонних потреб в умовах повномасштабної війни.
Болгарія не підтримала новий кредит для України
Румен Радев пояснив, що Болгарія не може приєднатися до фінансування додаткового пакета допомоги Україні. За його словами, рішення про виділення ще 70 млрд євро потрібно оцінювати з урахуванням економічної ситуації в самій Європі та зростання навантаження на державні бюджети країн-членів ЄС.
Болгарія відмовляється від участі в новій програмі допомоги ЄС для України на тлі дискусій про подальшу стратегію європейської підтримки. Болгарський прем’єр наголосив, що війна виснажує економіки європейських держав, посилює соціальну напругу та створює додаткові ризики для політичної стабільності.
Водночас Радев нагадав, що раніше Болгарія все ж долучилася до погодженого Євросоюзом кредиту для України на 90 млрд євро. Ці кошти передбачені на 2026 і 2027 роки. Таким чином, нинішня позиція Софії означає не повну відмову від усіх попередніх рішень ЄС, а небажання брати участь у новому, додатковому фінансовому механізмі.
За словами болгарського прем’єра, від попереднього кредиту відмовилися або дистанціювалися одразу кілька держав Євросоюзу. Серед них називали Угорщину, Чехію та Словаччину. Болгарія, на відміну від цих країн, раніше погодилася брати участь у фінансуванні пакета, однак тепер не готова підтримати нове збільшення допомоги.
Заява Радева може стати предметом подальших дискусій між країнами ЄС. Для ухвалення масштабних фінансових рішень європейським державам необхідно узгоджувати спільну позицію, а відсутність підтримки окремих членів ускладнює формування єдиного підходу до допомоги Україні.
Радев закликає завершити війну дипломатичним шляхом
Пояснюючи рішення Болгарії, Румен Радев вкотре виступив за якнайшвидше припинення війни в Україні. Він заявив, що сталого результату, на його думку, не вдасться досягти виключно військовими засобами. Болгарський прем’єр вважає, що паралельно з підтримкою України необхідно активніше шукати дипломатичні можливості для завершення бойових дій.
Радев також наголошував на необхідності переговорів між Європейським Союзом і росією. Свою позицію він пояснює прагненням зупинити війну та не допустити подальшої ескалації. Окремо болгарський політик говорив про ризик масштабної міжнародної конфронтації та небезпеку застосування ядерної зброї.
Такі заяви відрізняються від позиції більшості європейських країн, які вважають, що підтримка України є необхідною умовою для її захисту від російської агресії. У ЄС наголошують, що фінансова, військова та гуманітарна допомога має допомогти Україні зберегти стійкість і посилити позиції під час можливих переговорів.
Відмова Болгарії від участі в новій програмі може мати як політичне, так і фінансове значення. З одного боку, Софія демонструє прагнення дистанціюватися від рішень, які передбачають подальше масштабне кредитування України. З іншого боку, болгарська влада намагається врахувати внутрішні економічні проблеми та суспільні настрої, частина яких виступає проти продовження військової підтримки Києва.
Болгарія дистанціюється від військової підтримки України
Рішення не долучатися до нового кредиту є продовженням політики, яку болгарське керівництво демонструє останнім часом. Раніше Румен Радев заявляв, що Болгарія не братиме участі у форматі «коаліції рішучих». Цей міжнародний формат об’єднує держави, які підтримують подальше надання Україні військової допомоги та розглядають різні варіанти посилення її обороноздатності.
Болгарський прем’єр пояснював вихід із цього формату тим, що його країна не хоче підтримувати підхід, заснований на продовженні військової допомоги без одночасного посилення дипломатичних зусиль. На думку Радева, пріоритетом для європейських держав має бути пошук способів припинення бойових дій і створення умов для мирного врегулювання.
Софія також дистанціювалася від участі в так званій антибалістичній коаліції. Коментуючи цю ініціативу, Радев зазначив, що рішення, які впливають на колективну безпеку, мають ухвалюватися в інших форматах. Він фактично дав зрозуміти, що Болгарія не готова автоматично приєднуватися до всіх нових оборонних проєктів, пов’язаних із підтримкою України або протидією російській загрозі.
Політика Болгарії щодо України залишається обережною та суперечливою. Країна формально залишається учасницею європейських рішень, зокрема раніше погодженого кредитного механізму, але водночас її керівництво дедалі частіше виступає проти нових пакетів допомоги. Це може впливати на дискусії всередині ЄС щодо обсягів підтримки України та способів її фінансування.
Для України рішення Болгарії означає, що під час формування нової програми Євросоюзу доведеться враховувати позиції держав, які не готові брати на себе додаткові фінансові зобов’язання. Водночас відмова однієї країни не обов’язково заблокує весь механізм допомоги, якщо інші члени ЄС погодяться розподілити відповідальність між собою.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від переговорів між урядами країн Євросоюзу, оцінки потреб України та загальної політики ЄС щодо війни. Поки що Болгарія демонструє готовність підтримувати заклики до дипломатичного врегулювання, але не має наміру приєднуватися до нової програми допомоги на 70 млрд євро.