Евакуація з прифронтових міст триває, люди до останнього відмовлялись залишати домівки

Значна частина вирушає до родичів, але багато жителів Донбасу їдуть до кінцевої зупинки - аж у Львів, сподіваючись уже там знайти прихисток, йдеться в ТСН.

Старі, малі і зовсім маленькі тікають від війни, у Попасній, Лимані та Торецькому вони залишили своє майно. Тепер усі їхні скарби у валізах. Оля виїхала з села з гучною назвою Нью-Йорк. Каже, трималася за будинок до останнього, але світла і газу немає, до того ж постійні обстріли.

Маленький Єгор спочатку допомагає рятувальникам готувати чай для всіх, а потім одну склянку бере мамі. Наталя їде з сином Єгором у Рівне, там у неї родичі.

Одна із жінок перед тим як пригоститися, читає молитву. Вона дякує Всевишньому, що вижила, що він послав їй сьогодні їжу. Війна змінила всіх цих людей.

Посадка на евакуаційний рейс проходить швидко, на щастя, сьогодні місць вистачає усім. Ще донедавна люди готові були стояти у тамбурах вагонів, аби поїхати з рідної домівки, яку росіяни перетворили на пекло. «Дуже багато, у мене купейний вагон, там 36 місць так їхало було по 150-170 чоловік», - каже провідниця Світлана.

Навіть у вагоні люди неговіркі, вони думками ще вдома, спогадами чіпляються за своє мирне життя, або ж думають, як їм буде там на Заході країни. Але щойно потяг виїде за межі Донецької області, пасажири зміняться, переконують провідники. Вони почнуть спілкуватися, розмовляти, будуть плакати, сміятимуться. А потім вони зрозуміють, що їдуть на Захід країни не до якихось міфічних злих бандерівців, а до людей, які хочуть їм допомогти у важку годину і, певно, пам’ятатимуть про це все своє життя.

Читайте також:

На очах 10-річного хлопчика окупанти вбили його батьків і дядька, та зараз він не дозволяє собі навіть плакати

На час воєнного стану спростили іспити на водійське посвідчення і змінили навчання

Ворог намагається прорватись у селі Тернове, яке розташоване на межі трьох областей