Рік Володимира Зеленського, який він дав на прогрес нормандського формату і мінського процесу, добігає кінця. Перемир’я, про яке продовжують говорити на Банковій, давно вже немає. Та й друга зустріч Зеленського з Путіним до кінця року навряд чи можлива. Небулічно про це кажуть навіть в Офісі президента. Ще рік тому Зеленський обіцяв, якщо нічого не спрацює, його команда задіє план "Б".
Росія продовжує піднімати ставки, вкидуючи в ЗМІ свої плани політичного врегулювання війни. Україна ж як завжди пасе задніх. Намагаючись загасити інформаційну пожежу, керівник української делегації у Тристоронній контактній групі (ТКГ) Леонід Кравчук оприлюднив свій "План спільних кроків" щодо Донбасу.
ТСН.ua дізнався, навіщо з'явився цей план, чому ми входимо в чергову фазу глухого кута в перемовинах з Росією і чи є у Зеленського план "Б".
План України щодо Донбасу
"План спільних кроків" щодо Донбасу з'явився тиждень тому. Леонід Кравчук презентував його на засіданні ТКГ. Згодом в офіційному Telegram-каналі української делегації оприлюднили п’ять його основних пунктів. Деякі з них пізніше розтлумачили Леонід Кравчук і віцепрем’єр з питань реінтеграції Олексій Резніков (дивіться інфографіку "Основні пункти нового "Плану спільних кроків" щодо Донбасу Кравчука" - Авт.). Проте речник української делегації в ТКГ Олексій Арестович сказав ТСН.ua, що це далеко не вичерпний перелік, мовляв, в ОБСЄ просили не оприлюднювати всі пункти.
А ось що в інтерв'ю ТСН.ua сказав про це Леонід Кравчук: "Ми попросили політичну підгрупу в межах ТКГ зробити єдиний план з усіх планів щодо Донбасу за всі п’ять років. Цей єдиний спільний план ми будемо розглядати на засіданні ТКГ і приймати рішення. Такий фінал. А коли вони зроблять це? Важко сказати, робота дуже велика".
Хай там як, але те, що Україна вийшла хоч з якоюсь ініціативою, вже добре. Експерти зауважують, що навіть ці п’ять пунктів містять всі червоні лінії, якими так докоряли Зеленському. Але є два застереження. По-перше, умови появи "Плану спільних кроків". Справа в тому, що цьому передувало оприлюднення російського плану, який Москва вкинула через підконтрольні їй ЗМІ в Україні, де, зокрема передбачалося надання ОРДЛО особливого статусу в українській Конституції на 30 років, і зміни в закон про особливий статус, які б забороняли ЗСУ бути на Донбасі.
По-друге, дедлайни, що закладені у "Плані спільних кроків". За словами Леоніда Кравчука, якщо реалізувати цю стратегію вже зараз, то місцеві вибори на Донбасі можливі вже 31 березня 2021 року. Хоч в інтерв'ю ТСН.ua він і сказав, що не обов’язково прив’язуватися саме до цієї дати, проте вже давно ширилися чутки, що Росія шантажувала Україну проведенням чергових фейкових виборів в ОРДЛО саме навесні 2021 року.
За словами політичної аналіткині фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" Марії Золкіної, українська сторона потрапила у своєрідну інформаційну і тактичну пастку, але це вже не вперше, бо про якийсь конкретизований план з виконання Мінських домовленостей наша делегація говорить з літа. Проте вони просували ідею, щоб такий план розроблявся одразу на рівні самої ТКГ, а з власними пропозиціями не виходили.
"Російська сторона зробила те, що вже багато разів робила, - зіграла на випередження. Вона вийшла з якимись ініціативами, викинула їх в інформпростір. Тобто, вийшло так, що ньюзмейкером на цю тему стала РФ. Тому план, з яким вийшла українська сторона, виглядає просто реакцією на російський, хоча насправді це не так. Сам цей план я не оцінюю серйозно. Міжнародний досвід конфліктів показує, що організація безпекової складової не може займати один місяць. Тобто, терміни, які закладені в план Кравчука, є нереалістичними. Навіть збільшення кількості СММ ОБСЄ - це теж нереалістично. Для цього треба голосування в ОБСЄ, зміна мандату, збільшення фінансування, знайти людей, які приїдуть. До кінця року це зробити неможливо", - пояснює ТСН.ua Марія Золкіна.
Новий глухий кут
Єдине, чого вдалося досягти появою нового українського плану, - розблокувати роботу самої ТКГ і її окремих підгруп. Це ТСН.ua підтвердили члени української делегації в ТКГ і її речник Олексій Арестович. Нагадаємо, що у вересні РФ заблокувала роботу декількох підгруп, вимагаючи від Верховної Ради змінити постанову ВР про проведення місцевих виборів 25 жовтня, бо, начебто, вона суперечить Мінським домовленостям.
Проте і тут вимальовується черговий глухий кут. Українська делегація в ТКГ припустилася серйозної помилки, коли в своєму Telegram-каналі, оприлюднивши п’ять основних пунктів "Плану спільних кроків", зокрема написала таке:
"Реальна реалізація комплексу цих заходів потребує схвалення президентом та парламентом України".
Члени української делегації пояснили ТСН.ua, що йшлося про ухвалення законопроєктів, передбачених Мінськими домовленостями: про особливий статус, амністію, вибори в ОРДЛО і перехідне правосуддя. Проте росіяни вчепилися в цю фразу і наполягають, що ВР має ухвалити саме "План спільних кроків". У російських ЗМІ Кремль це подає як відступ України від своїх обіцянок, і буде використовувати для подальшого блокування будь-яких ініціатив.
"Російські товариші трошки брешуть. За моїм особистим відчуттям і на думку багатьох членів делегації, в Росії відчайдушно борються дві башти Кремля. Одні - силовики, які кажуть, ні, воюємо. Другі - які вже хочуть вийти, але, звичайно, зі збереженням обличчя. Бо російська делегація просуває різні наративи протягом навіть одного засідання. Помітно, як їм на смартфони надходить якась інформація і вони починають міняти точку зору. Гризлов (представник РФ в ТКГ Борис Гризлов. - Авт.) то з’являється, то зникає. Хто може дати команду баштам Кремля? Тільки Володимир Володимирович", - каже ТСН.ua Олексій Арестович.
План "Б" Зеленського
На превеликий жаль, треба констатувати, що плану "Б" щодо Донбасу в ОПУ немає. Це ТСН.ua підтвердили декілька джерел в українських дипколах та серед залучених до мінського процесу осіб. Але одразу зауважимо, що відбувається це не через брак напрацювань чи ідей у команді Зеленського.
По-перше, офіційний Київ неодноразово наголошував на перегляді Мінських домовленостей. Проте в Берліні і Парижі продовжують наполягати на їхній безальтернативності, бо не хочуть починати непросту дискусію з Москвою, яка не зацікавлена навіть в замороженні конфлікту. До того ж, основні світові гравці чекають, що ж на цьому треку зробить нова американська Адміністрація. По-друге, за словами Марії Золкіної, процес демілітаризації передбачає роззброєння і розформування незаконних збройних формувань на Донбасі.
"Для цього потрібен той, хто буде це організовувати і верифікувати. В міжнародній історії конфліктів цю роль зазвичай виконували миротворці і перехідні міжнародні адміністрації", - пояснює ТСН.ua Марія Золкіна.
Але навряд чи Росія погодиться на миротворців (хоч би що це була за місія: ООН чи поліцейські ОБСЄ зі спеціальним мандатом), бо одна з цілей Кремля - вийти з Мінських домовленостей так, щоб залишити Україну сам на сам з підконтрольними їй бойовиками, довівши всьому світу свій давній наратив про громадянську війну на Донбасі, а себе зробити миротворцем.
Тому як би Зеленському і його команді не хотілося пошвидше закінчити війну, дорога до миру буде складною і довгою. Найближчим часом на нас чекає ще одне непросте випробування. Строк дії закону про особливий статус Донбасу збігає 31 грудня 2020 року. Росія наполягає на його безстроковій пролонгації з внесенням туди погодженої на паризькому саміті нормандської четвірки (під час першої зустрічі Зеленського і Путіна 9 грудня 2019 року в Парижі) "формули Штайнмайєра". Але чи погодиться на це парламент з огляду на відсутність поступок з боку Москви? Це питання наразі залишається відкритим.
Джерело: ТСН