Шостий апеляційний адмінсуд повернув Приватбанку без розгляду його заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного адмінсуду від 05.02.2018 (в справі №826/20239/16), якою - як і постановою Верховного Суду від 04.09.2018 - було залишено без змін постанову Окружного адмінсуду м. Києва від 17.05.2017 та скасовано рішення НБУ від 13.12.2016 про визнання Акцент-Банку Суркісів пов’язаною з Приватбанком особою, зобов’язано Приватбанк повернути Акцент-Банку 364 млн грн, які були списані з рахунків Акцент-Банку в Приватбанку (внаслідок примусової конвертації цих коштів в акції Приватбанку, які згодом викупив Мінфін за 1 грн разом з іншими акціями банку) в рамках процедури bail-in в ході націоналізації Приватбанку.
Свою заяву Приватбанк мотивував тим, що Ігор Суркіс визнав, що є бенефіціарним власником частки телевізійної групи “1+1 Медіа” (зокрема, часток у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1», ТОВ «Гравіс-Кіно», ПАТ «Телекомпанія «ТЕТ»).
Однак Шостий апеляційний адмінсуд вирішив, що Приватбанк подав заяву “з порушенням установленого порядку” (цитата).
За оцінками суду, за нововиявленими обставинами має переглядатися саме постанова Окружного адмінсуду м. Києва від 17.05.2017, яка була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанції.
“Колегія суддів враховує, що заява АТ КБ «Приватбанк» подана не лише до неналежного суду, а й містить вимогу про перегляд за нововиявленими обставинами саме постанови суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим не може бути передана на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва у порядку ст. 29 КАС України”, - йдеться в ухвалі Шостого апеляційного адмінсуду м. Києва від 22.06.2020.
Нагадаємо, в середині червня Велика Палата Верховного Суду частково задовольнила касаційні скарги НБУ, Кабміну і Приватбанку, скасувавши рішення судів нижчих інстанцій, які були винесені на користь сім`ї Суркісів у справі щодо пов`язаності їх з екс-акціонерами Приватбанку та щодо договорів примусового обміну їх коштів в банку на суму понад 1 млрд грн на акції банку (операція bail-in), пізніше викуплені державою за 1 грн.
Суд касаційної інстанції закрив провадження в цій адміністративній справі, але залишив за позивачами право звернутися з новим позовом до суду цивільної юрисдикції.
"Суд застосував норми нового банківського закону. Суд частково задовольнив клопотання НБУ і Кабміну, у позивачів є 10 днів на те, щоб ініціювати передачу позову в цивільний суд. Вони можуть сформулювати аналогічну позовну вимогу, але, можливо, будуть інші формулювання", - зазначав представник НБУ Віктор Григорчук.
Як зазначалося, надалі судові процеси щодо вкладів Суркісів у Приватбанку будуть відбуватися за правилами "антиколомойського" закону. Для компенсації Суркісам спочатку потрібно підтвердити (наприклад, в Печерському райсуді), що НБУ, Фонд гарантування і Кабмін при операції bail-in, діючи незаконно, порушили їх права. Далі - господарська вітка, де за допомогою аудитора потрібно довести, що екс-клієнти Приватбанку дійсно зазнали збитків.
Нагадаємо, у вересні-2018 повідомлялося, що після рішень судів нижчих інстанцій у вказаній справі Приватбанк здійснив виплати Суркісам, але вони були меншими від згаданої суми (не уточнювалося, на скільки саме), з огляду на наявність у банку певних кредитних вимог до Суркісів, у результаті чого було проведено в т.ч. зарахування однорідних зустрічних вимог.
Крім того, у Приватбанку неофіційно зазначали, що на той час він поки не отримав рішення Верховного Суду в справі №826/20239/16 за позовом "Акцент-Банку" (підконтрольний Суркісам), але ніби був готовий його виконати.
За даними Liga.net, після поразки Суркісів у Верховному Суді, Приватбанк, ймовірно, "виставить екс-клієнтам рахунок приблизно на 500 млн грн". "Меншу частину доведеться виплатити готівкою, але основне - це заново відкрився борг перед банком. Перш за все це стосується Ігоря і Григорія Суркісів", - зауважувало видання з посиланням на свої джерела.
Крім того, воно наводило таку інформацію:
"Є й позитив [для Суркісів]: 514 млн грн вдалося врятувати. Рахміль Суркіс [батько Ігоря та Григорія] був власником одного з найбільших депозитів у Приватбанку - 514 млн грн. Ці гроші також мали конвертувати в капітал, але на останньому слуханні з`ясувалося, що загадковим чином цього так і не відбулося.
Приват оформив примусову покупку своїх акцій за гроші Рахміля (потім їх за 1 грн викупило Міністерство фінансів), але не списав гроші з його рахунку.
Як це могло статися? "Bail-in - це сотні угод, які Фонду гарантування, який управляв банком в перші дні після націоналізації, було дуже складно їх проконтролювати, особливо, якщо врахувати, що більша частина співробітників Привату працювали і при Коломойському, - розповів LIGA.net представник однієї з структур, які брали участь в націоналізації. - Серед них були і ті, кому доручали списувати гроші під bail-in. Складно сказати, чи був це умисел, або хтось випадково забув натиснути кнопку на комп`ютері під операцію на 500 млн грн".
Вся сума. як і раніше, знаходиться на рахунку Рахміля Суркіса в ПриватБанку. "Вважаю, він може їх зняти в будь-який момент, - уточнив один з адвокатів держави. - Складно сказати, чому він не користується цією можливістю".
Ігор Суркіс публічно заявляв, що під процедуру bail-in потрапили кошти його старшої дочки, а молодшої - ні. Крім того, за його словами, в його дружини “не забрали гроші”, а ось в екс-дружини його брата (Григорія Михайловича) - “забрали гроші”.
10.06.2020 Київський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу Кабінету Міністрів на рішення Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017 про зобов`язання Приватбанку виконувати умови депозитних договорів, укладених кіпрською філією банку з офшорними компаніями братів Суркісів (на суму майже $257 млн).
Приватбанк заявляв, що 10.06.2020 члени його правління отримали повістки на допит в прокуратуру Києва за фактом невиконання рішення суду про виплату офшорним компаніям братів Суркісів більше $250 млн
18.05.2020 Київський апеляційний суд відмовився задовольнити клопотання Мін’юсту, який діє від імені Кабміну, про зупинення дії згаданої ухвали Печерського райсуду м. Києва від 09.02.2017.
Нагадаємо, Печерський райсуд м. Києва своєю ухвалою від 25.02.2020, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.04.2020, підтвердив ухвалу від 09.02.2017 щодо зобов`язання Приватбанку виконувати умови депозитних договорів з компаніями братів Суркісів (Camerin Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlins Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP), не чекаючи рішення суду по суті справи (№757/7499/17-ц).
Приватбанк наполягав на тому, що виконання договорів неможливо, оскільки депозити були конвертовані в капітал банку під час націоналізації як кошти, що належать, за визначенням НБУ, особам, пов`язаним з екс-власниками Приватбанку.
Міністр юстиції Денис Малюська заявляв, що держвиконавці не будуть стягувати з Приватбанку $250 млн на користь фірм Суркісів.
“ДВС повідомить Приватбанк про необхідність виконання ухвали суду, напевно, оштрафує банк за невиконання і направить матеріали в правоохоронні органи (саме такий алгоритм прописаний в законі). Ніхто ніяких грошей нікому не перерахує”, - зазначав глава Мін’юсту.
Як відомо, в грудні 2016 року під час націоналізації Приватбанку під bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції банку) потрапили кошти вкладників та інвесторів (у т.ч. держателів євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. На цю суму був збільшений статутний капітал Приватбанку. Після завершення цієї операції Мінфін викупив Приватбанк у ФГВФО за 1 грн та зрештою "залив" у “статутник” 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).