Борис Джонсон подав у відставку: хто його замінить на Даунінґ-стріт та що це значить для України

Ні, вже завтра Даунінґ-стріт 10 він не покине. Джонсон виконуватиме обов’язки прем’єра, доки його рідна Консервативна партія не обере нового лідера.

Це може відбутися аж у жовтні на партійній конференції консерваторів, хоч вони і закликають зробити це зараз і негайно. На відміну від української парламентсько-президентської моделі, прем’єра на виборах у Великій Британії не обирають. Його "затверджує" парламент. І завжди це лідер партії, яка виграла вибори.

Чому Джонсон, якому напевно симпатизує найбільше українців, йде саме зараз? Чи треба тут шукати російський слід та що зміниться для України? ТСН.ua розбирався.

Хто замінить Джонсона

Його називали "британським Трампом", але показав він себе радше як проукраїнський Черчилль, про якого Джонсон написав багато книжок. Такий популярний серед українців, Борис Джонсон розгубив підтримку британців. Останні соцопитування дають йому трохи більше 24%. А торі (його рідну Консервативну партію) взагалі на 7% обходять лейбористи. Хоча лише три роки тому Джонсон привів консерваторів до найбільшої перемоги на виборах від 1987 року.

До чергових парламентських виборів у Великій Британії, які мають відбутися не пізніше січня 2025 року, ще далеко, проте вже зараз ширяться чутки щодо необхідності проведення позачергових. І це право має Палата громад. Проте в такому разі політична криза, в якій перманентно вже протягом кількох років живе Сполучене Королівство, має геть зайти в глухий кут.

Ну а поки турбулентності слід чекати у лавах торі. Борис Джонсон залишив пост лідера Консервативної партії, яка тепер має обрати нового керівника. ЗМІ вже ламають голову, хто ж це може бути. BBC називає одразу 12 можливих кандидатів, серед яких добре відомі українцям міністр оборони Бен Воллес та міністерка закордонних справ Ліз Трасс.

І, як не дивно, саме Бен Воллес, який ненавидить Росію мабуть так само, як і українці, має найбільший рівень підтримки серед 716 членів Консервативної партії. За кілька днів до початку широкомасштабної війни Росії, Воллес пригадав Москві, що одного разу британці вже "надирали зад" росіянам у Кримській війні 1853 року.

У Кремлі звичайно ж зраділи відставці Бориса Джонсона. Москва у цій події побачила все: від карми до Божого промислу. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що "Джонсон нас не любить, і ми його теж". Ну а речниця російського МЗС Марія Захарова, яка ще вихідними викладала відверті відео з полуничкою, заявила, що "Джонсон потрапив під удар бумеранга".

Втім сам Джонсон у своїй історичній промові на Даунінґ-стріт 10 сказав все досить чітко:

"… і в останні кілька місяців очолив Захід у протистоянні агресії Путіна в Україні. І дозвольте мені сказати народу України, що я знаю, що ми у Великій Британії продовжуватимемо підтримувати вашу боротьбу за свободу стільки, скільки це буде потрібно".

Ланцюг скандалів

Перш ніж ми розкажемо, за що власне Борис Джонсон поплатився посадою, одразу підкреслимо, як його відставка позначиться на підтримці України.

Чи зміниться щось для України? Безумовно.

По-перше, зміниться хоча б з огляду на те, що уряд очолюватиме зовсім інша людина, з іншим підходом та характером.

По-друге, і тут маємо заспокоїти українців, кардинальних зсувів у політиці Великої Британії щодо підтримки України та ненависті до Росії не відбудеться. Бо нас перш за все підтримує не уряд, не дивлячись на всі симпатії до Джонсона та його кабінету, а народ цієї країни.

По-третє, попри розповсюджену думку в Україні, російського сліду у його відставці немає.

Одразу після оголошення про свою відставку, Джонсон поговорив телефоном із Зеленським, і ось що йому сказав: "Ви герой, вас всі люблять". У це важко повірити з Києва, але Бориса Джонсона, попри всю його несистемність та креативність, потопили скандали та брехня. Особливо брехня, якої було дуже багато.

Останній скандал, який змусив майже 60 членів уряду Джонсона показово піти у відставку, стосувався депутата від Консервативної партії Кріса Пінчера, якого звинуватили у сексуальних домаганнях. Це був справжній партійний бунт. Справа в тому, що, як вже стало відомо пізніше, ще до призначення Пінчера заступником голови парламенту, Джонсон прекрасно знав про ці його "особливості в кар’єрі".

За численними повідомленнями в британській пресі, історії про сексуальні домагання Пінчера не лише сягають 20-річної давнини, а й повторилися вже на посаді заступника голови парламенту в одному з клубів у центрі Лондона. Довго Джонсон це заперечував, як і заперечував те, що знав про такі випадки у минулому з біографії Пінчера, а вже потім зізнався.

Проте це не перша брехня, на якій зловили Джонсона. Власне найбільшого репутаційного удару по його рейтингу завдала ковідна вечірка. Мова про вечірку у саду його резиденції на Даунінґ-стріт 10 у травні 2020 року. Довго Джонсон заперечував, що це була вечірка, називаючи те, що відбулося, "робочим заходом".

Проте британська преса не лише розкопала копію запрошень на цю вечірку, де мовилося "випивку приносимо із собою", а й розповіді очевидців. Все це відбувалося, коли в Британії діяв найсуворіший локдаун, а смертність від COVID сягала рекордних значень. Вже тоді розмови про відставку вперше замайоріли на прем’єрському обрії Джонсона.

Щоправда, колишній радник Домінік Каммінгс, який зараз є непримиренним критиком Джонсона, вважає, що його відставка у четвер, 7 липня, - це ще не кінець: "Я знаю цього хлопця, і кажу вам, що він не думає, що все закінчилося. Він думає, що може затягнути час і вийти з цього".