САУ М109: американська самохідна артилерійська установка, яка може посилити українську армію

Перебуваючи на серійному виробництві США, САУ М109 не раз модернізували в період від 1962 до 2003 року. Також від 1990-го почала випускатися за ліцензією в Південній Кореї. Завдяки своїм характеристикам швидко стала стандартною системою на озброєнні США, витіснивши М108. Вперше цю самохідну артилерійську установку використали під час В'єтнамської війни. Згодом вона застосовувалася практично в кожному військовому конфлікті за участі Сполучених Штатів. Окрім США, САУ М109 стала стандартною також і для країн НАТО. У великих кількостях поставлялася до інших країн, де використовувалася для вирішення регіональних конфліктів.

САУ М109: історія

З'явилася ця американська самохідна артилерійська установка ще 1963 року. З тих пір вона пройшла безліч модернізацій, найпопулярнішою серед яких вважається САУ М109А6 Paladin. Хоча вона і є "ветераном" семи воєн, Пентагон все ще не збирається відмовлятися від цієї системи.

М109 вважається також наймасовішою у світі. Наразі вона перебуває на озброєнні у понад 40 країн. До речі, чимало країн-покупців створили свої власні модифікації цих систем.

Попри таку велику кількість різноманітних варіантів, для України найцікавішими можуть стати ті, які знаходяться на складах в країнах Європи. Наприклад, у Норвегії таких систем є 42 одиниці (модифікація M109A3GN), а у Італії близько 150 систем, хоча вони і зняті з озброєння, в модифікації M109L. Італійці замінили базову гармату на своє власне розроблення - FH-70, довжина ствола якого 39 калібрів.

Основні модифікації

M109A1 - на озброєння США надійшла 1973 року. Основна відмінність від стандартного варіанту - подовжений ствол, посилена підвіска та удосконалені приводи наведення. Додалася можливість використовувати касетні снаряди із донним газогенератором M864.

M109A2 - на озброєнні від 1979 року. В цій модифікації було змінено конструкцію противідкатних пристроїв та досилача. А боєкомплект збільшили на 22 постріли.

M109A3 - модернізований варіант M109A1. Основні відмінності в заміні гарматного верстата, додаванням системи видалення повітря з паливної системи, вдосконаленні приладової панелі механіка-водія, а також покращенні системи контролю стану боєукладки, торсіонних валів, гальм відкочування і накатника. Також змінили і максимальну дальність стрілянини: звичайні осколково-фугасні снаряди до 18 км, а активно-реактивні до 24 км.

M109A4 - додали систему захисту від зброї масового ураження, а також покращили механізми горизонтального наведення зброї та змінили силову установку.

M109A5 - встановили нову зброю M284 з довжиною ствола в 39 калібрів, на гарматному верстаті М182. Завдяки цьому було збільшено максимальну дальність стрілянини до 30 км. Є можливість встановлювати систему GPS і автоматизовану систему керування вогнем (за бажанням замовника).

M109A6 Паладін - одна з найпопулярніших модифікацій, яка була створена в рамках програми HIP. Виробництво розпочалося 1990 року, а на озброєння її прийняли 1992 року. Основні зміни: встановлення нової вежі з покращенним броньованим захистом і внутрішньою обшивкою (кевлар), обладнання новою радіостанцією, автоматизованою системою керування вогнем, бортовим балістичним обчислювачем і навігаційною системою. Також доданий приймач космічної навігації. Встановлено зброю М284 на верстаті М182А1.

M109A3G - цей модернізований варіант розробили у ФРН 1983 року. Вироблявся він від 1985 року. Додали нову зброю зі стволом від буксированої гаубиці FH70 "Rheinmetall". Також встановили більш досконалі противідкатні пристрої, новий клиновий затвор, а в боєкомплект ввели посилений бойовий заряд. Завдяки останньому збільшилася дальність стрільби від 14,6 до 18 км за хвилину. Також було збільшено і кількість пострілів (до 34). На бойовій машині встановили нові західнонімецькі приціли, засоби зв'язку, прилади спостереження, гусениці, димові гранатомети і 7,62 ммзенітний кулемет MG.3.

M109A3GN - варіант, який був розроблений 1988 року, а виробництво тривало від 1988 до 1990 року. Модернізація торкнулася систем, які перебували на озброєнні армії Норвегії. Основні відмінності: нові стволи компанії "Рейнметал" (збільшення дальності стрілянини).

M109L - модифікація для Італії.

M109A6 PIM (2012 рік) - нова модернізація варіанту M109A6 Паладін. Головна мета такої модернізації - продовжити терміни експлуатації гаубиць M109A6 на 30 - 40 років та підвищити їх бойові характеристики. Додали цифрову систему керування вогнем, вдосконалили напівавтоматичну систему заряджання. Електричний привід замінили на гідравлічні системи управління зброї. Базове шасі замінили на покращене, яке має елементи підвіски та використовує трансмісію БМП M2 "Бредлі". Також замінили двигун. Замість дизельного Детройт Дизель" потужністю 440 л встановили БМП M2 "Бредлі" ("Каммінс" V903 потужністю 600 к.с.).

M109A1 Hoveizeh - іранська модифікація M109A1.

На початку травня 2022 року стало відомо, що Норвегія готова передати Україні гусеничні 155-мм самохідні системи M109A3GN. Про це повідомив портал "Мінітарний" з посиланням на речника Пентагону Джона Кірбі в інтерв'ю "Armyrecognition".

Трохи згодом також стало відомо про згоду Нідерландів, Бельгії та Італії передати до України САУ M109 або німецькі PzH 2000. При цьому Україна надає перевагу саме М109, які є більш мобільними на полі бою, аніж раніше отримані причепні гаубиці М777.

САУ М109: тактико-технічні характеристики

Вага: 28,8 тон;

Калібр: 155 мм;

Екіпаж: 6 осіб;

Довжина ствола: 39 калібрів;

Дальність вогню: до 30 км (М109А6 Paladin);

Максимальна швидкість: 65 км/год;

Потужність двигуна: 440 к.с.

Читайте також:

САУ Zuzana 2: історія створення, основні характеристики, де застосовується

Американська гаубиця M777: основні характеристики, опис

САУ "Caesar": характеристики французької артустановки на колесах, де її можна використовувати