Зоряна Білокрай
Польща посилює тиск на соціальні мережі через російську дезінформацію та вимагає від цифрових платформ швидшої реакції на фейкові акаунти, бот-мережі й неправдиві повідомлення. Варшава попереджає: компанії, які ігноруватимуть офіційні запити державних органів, можуть зіткнутися з фінансовими санкціями.
Польща оголосила війну російським фейкам і пригрозила соцмережам штрафами
Польська влада розглядає боротьбу з дезінформацією як один із ключових напрямів національної безпеки. У Варшаві наголошують, що російські інформаційні операції спрямовані не лише проти України, а й безпосередньо проти польського суспільства. Через соціальні мережі поширюються повідомлення, покликані посіяти недовіру до державних інституцій, союзників та демократичних процесів.
Міністр цифрових справ Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що великі платформи поки що недостатньо ефективно протидіють кампаніям, які координуються за допомогою ботів і мереж фейкових сторінок. На його думку, соціальні мережі через повільну модерацію фактично стають пасивними учасниками цифрової війни, яку росія веде проти європейських країн.
За словами міністра, проблема полягає не тільки в окремих неправдивих публікаціях. Йдеться про системні кампанії, у яких одночасно використовуються тисячі акаунтів, автоматизовані профілі, викривлені заголовки та емоційні повідомлення. Такі матеріали можуть маскуватися під звичайні дописи користувачів, хоча насправді їх поширення має централізований характер.
“Триває цифрова війна з росією, і одним із її фронтів є дезінформація. На цьому напрямі соціальні мережі можуть ставати мовчазними союзниками російських ботів і структур кремля”, — заявив Гавковський.
Платформи видаляють лише частину фейкового контенту
Масштаб проблеми польська влада ілюструє статистикою науково-дослідного інституту NASK. У першій половині 2026 року організація направила соціальним мережам понад 65 тисяч повідомлень про підозрілі профілі, фейкові акаунти та випадки поширення дезінформації.
Реакція платформ, як стверджують у Польщі, виявилася недостатньою. Компанії відреагували менш ніж на чверть отриманих звернень. Лише близько 7% повідомлених випадків завершилися видаленням контенту або блокуванням відповідних сторінок. Ще понад 17% матеріалів були передані на модерацію, однак остаточні рішення щодо них ухвалювалися не завжди оперативно.
Для польської влади такі показники є свідченням серйозних недоліків у роботі соціальних мереж. У Варшаві вважають, що платформи мають достатньо технічних і фінансових можливостей для швидкого виявлення координованої активності, однак не використовують їх у повному обсязі.
Кшиштоф Гавковський заявив, що бездіяльність цифрових компаній може бути пов’язана не лише з організаційними труднощами. Він припустив, що провокаційні та емоційні публікації допомагають платформам утримувати увагу користувачів, збільшувати кількість переглядів і, відповідно, отримувати додаткові рекламні доходи.
“Ці дані свідчать не просто про недостатню ефективність. Вони можуть вказувати на свідомі дії платформ, які отримують прибуток від поширення дезінформації та розглядають її як джерело доходів”, — наголосив польський урядовець.
Особливе занепокоєння у Варшаві викликають інформаційні кампанії, спрямовані на польсько-українські відносини. У соціальних мережах поширюються твердження про нібито втому польського суспільства від допомоги Україні, конфлікти між урядами та небажання Польщі підтримувати Київ. Такі повідомлення часто подаються без доказів, але супроводжуються емоційними зображеннями та закликами до поширення.
Які вимоги Польща висунула соціальним мережам
Польська влада очікує від платформ конкретних кроків, а не лише загальних заяв про готовність боротися з фейками. Одна з головних вимог — створення повноцінних команд модераторів, які володіють польською мовою та розуміють місцевий інформаційний контекст.
У Варшаві переконані, що автоматичних алгоритмів недостатньо для виявлення складних дезінформаційних кампаній. Система може помітити різке зростання активності, але не завжди здатна визначити іронію, приховані маніпуляції, локальні політичні контексти або навмисне перекручування фактів. Саме тому польська влада наполягає на посиленні ролі фахівців, які працюватимуть безпосередньо з повідомленнями користувачів.
Ще одна вимога стосується постійного зв’язку між платформами та організаціями, які виявляють підозрілий контент. Така взаємодія, на думку польських посадовців, має відбуватися в режимі реального часу. Це дозволило б швидше передавати інформацію про нові бот-мережі, скоординовані публікації та акаунти, що діють за однаковими сценаріями.
Окремо Гавковський закликав припинити практику формальних процедур оскарження, коли користувачі або державні органи отримують стандартні автоматичні відповіді без пояснення причин ухвалених рішень. Польща хоче, щоб платформи забезпечили прозорішу модерацію та чітко пояснювали, чому певний матеріал залишили доступним або видалили.
Серед вимог також названо негайне блокування виявлених мереж ботів. Ідеться не про поодинокі профілі, а про групи акаунтів, які створюються або керуються централізовано. Такі мережі можуть за короткий час зробити штучно популярною потрібну тему, створити ілюзію масової підтримки або спровокувати хвилю негативних реакцій.
Міністр цифрових справ Польщі попередив, що невиконання офіційних державних запитів матиме наслідки. Якщо платформи не реагуватимуть на вимоги польських органів, проти них можуть розпочати процедуру накладення фінансових санкцій. Уряд прагне показати, що цифрові компанії несуть відповідальність за правила роботи на польському ринку так само, як і інші великі підприємства.
Посилення контролю за соціальними мережами відбувається на тлі активізації російських інформаційних кампаній напередодні важливих для Польщі дат. Пропагандистські мережі намагаються переконати громадян, що підтримка України нібито шкодить польській економіці, створює загрозу безпеці або призводить до конфліктів усередині країни.
У Польщі вважають, що головна мета таких кампаній — послабити довіру між Варшавою та Києвом, створити напруження всередині польського суспільства й зменшити міжнародну підтримку України. Водночас остаточна ефективність нових заходів залежатиме від того, чи зможуть державні органи домогтися від платформ реальних змін, а не лише публічних обіцянок.
Суперечка між польською владою та соціальними мережами може стати важливим випробуванням для всієї Європи. Якщо Варшава зможе змусити цифрові компанії швидше реагувати на російські фейки, цей підхід можуть використати й інші країни, які стикаються з аналогічними загрозами. Для користувачів це означатиме посилення перевірки контенту, блокування скоординованих бот-мереж і більшу увагу до джерел інформації.