Сергій Пономарьов
Рішення Львівської обласної ради оголосити 2027 рік роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича спричинило гостру політичну реакцію в Польщі. На тлі підготовки нового масштабного пакета військової допомоги Україні цей крок став причиною додаткової напруги у двосторонніх відносинах. За інформацією джерела в українському уряді, постачання польської військової допомоги наразі призупинили.
За словами співрозмовника, рішення депутатів Львівської облради було ухвалене саме в період, коли польська сторона готувала до відправлення значний пакет озброєння та іншої військової підтримки для України. У Києві вважають, що регіональне голосування створило проблему, якої можна було уникнути за умови попередніх консультацій із центральною владою та дипломатами.
Через безвідповідальні дії окремих депутатів постачання пакета допомоги призупинено, повідомило урядове джерело. Наразі, за його словами, українська сторона намагається врегулювати ситуацію через закриті дипломатичні канали. Основне завдання переговорів полягає в тому, щоб не допустити остаточного зриву домовленостей про військову підтримку та не дозволити історичній суперечці негативно вплинути на спільну протидію російській агресії.
Що вирішила Львівська обласна рада
20 жовтня Львівська обласна рада підтримала рішення оголосити 2027 рік «роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича». Ініціатори постанови, очевидно, розглядали її як спосіб ушанувати діячів українського визвольного руху та привернути увагу до історії боротьби за незалежність України.
Для частини українського суспільства постаті Романа Шухевича, УПА та Олега Ольжича є символами спротиву, жертовності й боротьби проти окупаційних режимів. Водночас у Польщі оцінка діяльності УПА та окремих її командирів залишається надзвичайно болючою. Польська сторона пов’язує цю тему з трагічними подіями на Волині та в інших регіонах, де загинули польські цивільні.
Саме тому символічні рішення українських органів місцевого самоврядування можуть мати наслідки далеко за межами Львівщини. У період повномасштабної війни будь-які заяви щодо складних сторінок спільної історії швидко стають предметом міжнародної політики. Особливо чутливо це сприймається в Польщі, яка залишається одним із ключових партнерів України у сфері безпеки.
Польські посадовці різко розкритикували рішення. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що воно шкодить відносинам між двома країнами. На його думку, просування подібних ініціатив без урахування позиції польського суспільства може посилити взаємну недовіру та ускладнити співпрацю, яка має критичне значення для України.
Реакція Польщі та позиція Києва
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також висловив невдоволення рішенням Львівської обласної ради. Він наголосив, що такі кроки фактично допомагають ворогам України, оскільки створюють конфлікти між державами, які мають спільно протистояти російській агресії.
Заяви польського керівництва свідчать, що питання історичної пам’яті для Варшави не є другорядним. Польща послідовно вимагає від України враховувати чутливість теми польських жертв і не ухвалювати рішень, які можуть сприйматися як героїзація осіб або організацій, відповідальних за злочини проти польського населення.
Міністерство закордонних справ України зі свого боку визнало рішення Львівської облради контрпродуктивним. У зовнішньополітичному відомстві наголосили, що голосування відбулося на регіональному рівні, без консультацій із дипломатами та центральними органами влади. Таким чином, Київ фактично дистанціювався від постанови та дав зрозуміти, що вона не відображає узгодженої позиції держави.
Українська влада зацікавлена в тому, щоб регіональна ініціатива не переросла у міждержавну кризу. Йдеться не лише про дипломатичний імідж, а й про практичні наслідки. Польща відіграє важливу роль у логістиці міжнародної допомоги, підтримці української армії та координації з партнерами. Зупинка або скорочення військових поставок може негативно позначитися на обороноздатності України.
Заступник глави Міністерства закордонних справ Польщі заявив, що Україна надала запевнення: рішення Львівської обласної ради не запрацює. Це означає, що постанова може залишитися декларативною та не матиме практичних наслідків на державному рівні. Водночас саме формулювання рішення вже спричинило політичний ефект і змусило Київ терміново пояснювати свою позицію польській стороні.
Чи вдасться відновити військову допомогу
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, наскільки швидко українські та польські дипломати зможуть знайти компроміс. Для України важливо продемонструвати, що рішення місцевої ради не є частиною державної політики та не означає відмови від діалогу щодо складних питань спільної історії.
Водночас польська сторона очікує не лише публічних пояснень, а й конкретних гарантій. Варшава прагне переконатися, що подібні рішення не використовуватимуться для загострення суперечок і не матимуть впливу на офіційні відносини. Для цього може знадобитися чітка координація між органами місцевого самоврядування, урядом України та дипломатичною службою.
Ситуація навколо оголошення 2027 року роком УПА та Романа Шухевича демонструє, наскільки тісно сьогодні пов’язані історична політика, дипломатія та питання безпеки. Те, що на регіональному рівні може сприйматися як символічний жест, на міжнародній арені здатне вплинути на рішення партнерів і поставити під загрозу важливі домовленості.
Україна та Польща мають спільний інтерес у збереженні стратегічного партнерства. Саме тому суперечки щодо історичної пам’яті потребують окремого діалогу, а не рішень, які можуть збігтися в часі з постачанням зброї. Відновлення військової допомоги залежатиме від того, чи вдасться сторонам відокремити історичні оцінки від нагальних завдань оборони та спільної безпеки.