Сергій Пономарьов
Росія заявила про очікування нового раунду тристоронніх переговорів зі США та Україною, присвячених можливому завершенню війни та майбутнім безпековим домовленостям. У Кремлі стверджують, що зустріч може відбутися в листопаді, орієнтовно в середині місяця, а майданчиком для переговорів знову розглядають Абу-Дабі.
Про це повідомив помічник російського правителя Юрій Ушаков. За його словами, Москва розраховує на відновлення контактів у тристоронньому форматі та вже орієнтується на проведення зустрічі в десятих числах листопада. Водночас остаточна дата переговорів, їхній порядок денний і склад делегацій поки що не погоджені.
Заява представника кремля свідчить про те, що росія прагне зберегти дипломатичний канал зі Сполученими Штатами та Україною. Водночас сам факт готовності до нової зустрічі ще не означає наближення домовленостей про припинення бойових дій. Сторони залишаються далеко одна від одної щодо ключових питань, зокрема умов завершення війни, гарантій безпеки та майбутнього окупованих територій.
Який формат переговорів розглядають
Юрій Ушаков уточнив, що потенційна зустріч може пройти на експертному рівні. Такий формат уже використовували під час попередніх контактів у Абу-Дабі та Женеві. Його особливість полягає в тому, що переговори проводять не глави держав, а представники, які мають повноваження обговорювати технічні та політичні параметри можливих домовленостей.
Хто саме представлятиме Росію на листопадовій зустрічі, у Кремлі поки не визначили. Раніше до переговорного процесу з російського боку залучали помічника Владіміра путіна Владіміра Мединського, начальника Головного управління Генерального штабу Ігоря Костюкова та заступника міністра закордонних справ Міхаїла Галузіна.
З українського боку участь у технічному форматі може залежати від позиції президента Володимира Зеленського та оцінки реальних перспектив такого діалогу. Київ неодноразово наголошував, що дипломатичні контакти мають бути спрямовані на досягнення справедливого миру, а не на закріплення наслідків російської агресії.
Сполучені Штати у цьому процесі можуть відігравати роль посередника та держави, здатної впливати на сторони переговорів. Однак Вашингтон також має враховувати позицію України, яка безпосередньо протистоїть російському вторгненню й не погоджуватиметься на рішення, ухвалені без її участі.
Безпека після завершення війни
За словами Ушакова, однією з головних тем переговорів мають стати питання забезпечення безпеки росії та України після завершення війни. Кремль традиційно використовує формулювання про «гарантії безпеки росії», намагаючись представити власні вимоги як частину ширшої архітектури європейської стабільності.
Для України питання безпеки має інше значення. Йдеться насамперед про недопущення повторного російського нападу, надійні міжнародні гарантії, посилення обороноздатності та відповідальність держави-агресора. Київ також зацікавлений у створенні механізмів, які унеможливлять використання паузи в бойових діях для підготовки нової наступальної операції.
Окреме місце на переговорах можуть посісти питання контролю за дотриманням можливого припинення вогню, обміну полоненими, повернення цивільних, безпеки енергетичної інфраструктури та відновлення роботи критично важливих об’єктів. Обговорення таких тем могло б стати практичним кроком навіть за відсутності домовленості щодо повного завершення війни.
Раніше сторони вже розглядали можливість часткового припинення вогню, зокрема взаємної відмови від ударів по енергетичній інфраструктурі. Такий підхід міг би зменшити гуманітарні наслідки війни для цивільного населення, однак його реалізація потребувала б чітких правил, механізмів перевірки та відповідальності за порушення.
Попередні контакти та можливі перешкоди
Напередодні нових заяв про переговори відбулися контакти між представниками США, України та росії. Зокрема, у Санкт-Петербурзі Владімір путін зустрічався зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом. Сторони обговорювали перспективи мирного врегулювання та можливі параметри подальшого діалогу.
Перед поїздкою до росії Віткофф перебував у Норвегії, де в Осло зустрічалися Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре, президент Фінляндії Александер Стубб та представники американської сторони. Учасники обговорювали безпекові, енергетичні й економічні аспекти війни росії проти України.
За повідомленнями американських медіа, під час цих контактів порушувалися питання ударів по російських нафтопереробних підприємствах. Представники США, за окремими даними, закликали Україну обмежити такі атаки. Водночас Київ розглядає удари по об’єктах, які забезпечують російську військову машину, як частину власної стратегії протидії агресії.
Саме розбіжності щодо військових дій, санкцій, територіальних питань і гарантій безпеки можуть ускладнити підготовку листопадової зустрічі. Росія може намагатися використати переговори для просування власного бачення післявоєнного устрою, тоді як Україна наполягатиме на принципах територіальної цілісності та міжнародного права.
Крім того, остаточне рішення про проведення переговорів залежатиме від ситуації на фронті, позиції партнерів України та готовності Москви до реальних, а не декларативних кроків. Зустріч на експертному рівні може стати важливим каналом для обміну позиціями, але не гарантує швидкого політичного рішення.
Очікується, що найближчими тижнями сторони визначатимуть склад делегацій, формат обговорення та перелік питань. Якщо переговори в Абу-Дабі відбудуться, їхнім головним результатом може стати не укладення всеосяжної мирної угоди, а узгодження подальших консультацій, гуманітарних заходів і можливих обмежених домовленостей щодо безпеки.
Для України принциповим залишатиметься питання, щоб будь-які рішення ухвалювалися за її безпосередньої участі. Київ також очікуватиме від міжнародних партнерів гарантій, що дипломатичний процес не перетвориться на тиск із метою односторонніх поступок. Тому листопадові переговори, якщо вони відбудуться, стануть перевіркою готовності США, України та росії перейти від публічних заяв до конкретних кроків.