Зоряна Білокрай
Після переговорів із Владіміром путіним у Санкт-Петербурзі спеціальний представник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф провів додаткову зустріч із прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стьоре. Розмова відбулася перед поверненням американського посланця до Сполучених Штатів і стала продовженням консультацій щодо можливих дипломатичних шляхів завершення війни в Україні.
За наявною інформацією, Віткофф прибув до Норвегії після зустрічі з російським лідером приблизно о 16:30 за місцевим часом. У столиці Норвегії він поінформував прем’єр-міністра Стьоре про перебіг переговорів у росії, основні позиції сторін і результати контакту з кремлем. Деталі розмови офіційно не розголошувалися, однак сама зустріч привернула значну увагу через її міжнародний контекст.
Зустріч Віткоффа і Стьоре в аеропорту Осло
Переговори відбулися безпосередньо в літаку, який перебував в аеропорту Осло «Гардермуен». Перед вильотом до Вашингтона Йонас Гар Стьоре піднявся на борт, щоб особисто поспілкуватися зі Стівом Віткоффом. За повідомленнями норвезьких журналістів, зустріч тривала трохи більше години.
Такий формат переговорів свідчить про прагнення сторін використати кожну можливість для обміну інформацією. Після складної розмови Віткоффа з путіним консультації в Норвегії могли стати важливим етапом координації між Сполученими Штатами та європейськими партнерами. Осло традиційно уважно стежить за розвитком подій у сфері європейської безпеки, а Норвегія має значний досвід участі в міжнародних дипломатичних процесах.
Раніше у вівторок Віткофф уже зустрічався в Осло з прем’єр-міністром Норвегії, президентом України Володимиром Зеленським і президентом Фінляндії Александром Стуббом. Ці переговори відбулися на тлі активізації дипломатичних контактів, спрямованих на пошук можливостей для припинення бойових дій і підготовки майбутніх зустрічей на найвищому рівні.
Повторна розмова зі Стьоре дала американському представнику змогу представити оновлену оцінку після безпосереднього спілкування з російською стороною. Водночас для Норвегії це стало можливістю отримати більше інформації про позицію Вашингтона та можливі подальші кроки у переговорному процесі.
Стьоре допускає новий етап дипломатії
Після розмови зі Стівом Віткоффом Йонас Гар Стьоре висловив припущення, що росія, можливо, почала шукати можливості для дипломатичного врегулювання. За його словами, сторони могли увійти у фазу, коли Москва також оцінює перспективи переговорів, а не лише військові сценарії розвитку подій.
Обережна оцінка норвезького прем’єра не означає досягнення конкретних домовленостей чи швидкого завершення війни. Вона радше відображає зміни в інтенсивності міжнародних контактів. Будь-які заяви про готовність до діалогу мають бути підкріплені практичними кроками, зокрема визначенням порядку денного, складу делегацій і можливих гарантій виконання майбутніх домовленостей.
Для України принципово важливо, щоб дипломатичний процес не відбувався за рахунок її суверенітету, територіальної цілісності та безпеки. Київ неодноразово наголошував, що рішення щодо майбутнього країни не можуть ухвалюватися без участі української сторони. Тому будь-які контакти між США, росією та європейськими державами розглядаються також крізь призму їхнього впливу на позицію України.
Окрему увагу привернула інформація про можливу підготовку нової тристоронньої зустрічі між росією, Сполученими Штатами та Україною на високому рівні. За попередніми даними, такі переговори можуть відбутися в середині листопада. Остаточні дата, місце проведення та склад учасників, однак, потребують додаткового погодження.
Можливі тристоронні переговори щодо війни в Україні
Про згоду на проведення тристороннього формату повідомив помічник російського правителя Юрій Ушаков після зустрічі Віткоффа з путіним у Санкт-Петербурзі. Якщо переговори справді відбудуться, вони можуть стати одним із найважливіших дипломатичних заходів найближчого періоду. Водночас сама домовленість про зустріч ще не гарантує прориву, адже між сторонами зберігаються глибокі розбіжності.
Ключовими темами потенційного діалогу можуть стати припинення вогню, безпека цивільного населення, обмін полоненими, повернення незаконно переміщених українських дітей і подальші міжнародні гарантії. Окреме значення матиме питання контролю за виконанням можливих домовленостей. Саме від конкретики та механізмів перевірки залежатиме, чи зможе дипломатичний процес перейти від заяв до реальних результатів.
У Вашингтоні після повернення Віткоффа очікують його звіту про переговори з російським керівництвом. Американська сторона, ймовірно, аналізуватиме готовність Москви до подальших контактів і порівнюватиме її заяви з практичними діями. Для європейських партнерів США важливо розуміти, якою буде роль союзників у можливому переговорному процесі та чи враховуватимуться їхні безпекові інтереси.
Під час зустрічі з путіним Віткофф також назвав російського лідера «гуманістом». Ця характеристика викликала увагу та неоднозначну реакцію, оскільки прозвучала на тлі повномасштабної війни росії проти України. Подібні заяви можуть впливати на сприйняття переговорного процесу, однак самі по собі не свідчать про зміну політики кремля.
Наразі дипломатична активність навколо війни в Україні залишається високою. Розмова Віткоффа зі Стьоре після контакту з путіним демонструє, що Сполучені Штати прагнуть підтримувати зв’язок не лише з Москвою та Києвом, а й із європейськими державами. Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи перетворяться попередні сигнали про можливість переговорів на узгоджений і результативний формат.