Чому вибухи в Одесі пролунали до оголошення повітряної тривоги — пояснення експерта

Вибухи в Одесі в ніч на 18 травня можуть бути пов’язані з максимальним наближенням підводного човна ракетоносія Чорноморського флоту Російської Федерації до берегової лінії міста.Таку думку в ефірі телеканалу FREEДОМ висловив військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив” Олександр Коваленко.За його словами, це одна з версій, чому ці вибухи дійсно прозвучали так синхронно з повітряною тривогою: “Оскільки коли запускаються крилаті ракети “Калібр”, то потрібен певний час для досягнення об’єкта, який планується знищити. Вона не є гіперзвуковою. У неї швидкість менше одного маху. Вона витрачає певний час для польоту”. Але якщо запускати ракету в безпосередній близькості від об’єкта, по якому необхідно завдати удару, то системи оповіщення або системи протиповітряної оборони не завжди встигають зреагувати вчасно, зазначив експерт. “Такий варіант розглядається тільки в тому випадку, коли даний об’єкт підійшов настільки близько, щоб здійснити цей пуск”, — додав він. Олександр Коваленко зробив із цього висновок, що в цьому випадку міг бути використаний дизель-електричний підводний човен проєкту 636 “Варшав’янка”: “Він неодноразово використовувався для ударів по території України, оскільки у нього пускові на чотири ракети “Калібр”. Ця тактика дозволяє збройним силам РФ підвищити ефективність нанесення ракетних ударів, оскільки скорочується час польоту ракети до своєї мети”.Люди просто можуть не встигнути спуститися в бомбосховище й убезпечити своє життя і ризики пов’язані з цим, зазначив військово-політичний оглядач. Щоб зробити такий пуск, підводний човен має підійти до берега на 5-10 км, розповів Олександр Коваленко: “Все залежить від того, в якому режимі знаходиться підводний човен. Тобто в режимі повної тиші його важко вистежити. Хоча “Варшав’янку” російська пропаганда називає дуже тихим підводним човном, але це не зовсім так”.Експерт додав, що оскільки як дизель-електричний цей човен створює, м’яко кажучи, досить багато вібрацій і шумів, має бути професійний капітан та відповідний досвід, щоб здійснити на такому підводному човні доволі тихий маневр. Підійти такі човни можуть на близьку відстань — 5-10 км. Запобігти такому наближенню підводних човнів РФ для української армії ризиковано, наголосив Олександр Коваленко: “Відповідні протичовнові засоби повинні працювати в комплексі з підводними кораблями, а також авіаційними комплексами, які розміщуються як на літаках, так і на вертольотах”. Але на сьогодні польоти українських пілотів у повітряному просторі в північно-західному секторі Чорного моря під високим ризиком, підсумував експерт: “Так само як і виведення будь-якого надводного засобу також буде перебувати в зоні ризику, оскільки Російська Федерація має можливість залучити, приміром, берегові корабельні ракетні комплекси “Бастіон”, які використовують ракети П-800 “Онікс” із радіусом дії, що дає змогу досягти до Одеси та області”.