Чутливі дані під час війни: де бізнесу й медіа варто зупинитися

Дата публікації Чутливі дані під час війни: де бізнесу й медіа варто зупинитися
Опубліковано 20.11.26 16:40
Переглядів статті Чутливі дані під час війни: де бізнесу й медіа варто зупинитися 33
Чутливі дані під час війни: де бізнесу й медіа варто зупинитися

Під час повномасштабної війни бізнес і медіа мають чітко розмежовувати відповідальність: компанії — повідомляти суспільству лише ті дані, які не створюють додаткових ризиків, а редакції — оцінювати наслідки публікацій для людей, підприємств і країни. Про це у колонці для РБК-Украина пише директорка з комунікацій та взаємодії з урядом Kernel Олена Плахова.

За її словами, Україна живе в умовах воєнної економіки, де правила кризових комунікацій мирного часу більше не працюють у незмінному вигляді. Ракетні удари, атаки дронів і вимушені зупинки виробництв вимагають від бізнесу одночасно зберігати команди, виплачувати зарплати, підтримувати виробничі потужності, наповнювати бюджет і втримувати внутрішній ринок та експорт.

Плахова наголошує: компанії мають відкрито говорити про те, що суспільству потрібно знати, але не зобов’язані розкривати кожну операційну деталь. Особливо це стосується підприємств, які зазнали ударів або працюють із критичними активами.

Які дані можуть стати загрозою

На думку авторки, запити щодо точної кількості зупинених підприємств, масштабу пошкодження обладнання та резервуарів, складських залишків, строків їхнього вичерпання, частки альтернативних експортних маршрутів або планів захисту активів можуть містити чутливу інформацію.

Публікація таких відомостей, зазначає Плахова, здатна допомогти російській стороні оцінити наслідки попередніх атак і скоригувати подальші удари по підприємствах, де працюють люди. Навіть якщо певні дані вже оприлюднив державний орган, редакція, на її переконання, не має автоматично ставати їхнім ретранслятором.

Окремий ризик — заголовки, які створюють враження повного знищення підприємств, зникнення брендів із полиць або неминучого стрибка цін. Такі формулювання можуть підсилювати споживчу паніку та інфляційний тиск, якщо не відповідають реальній ситуації на внутрішньому ринку.

Цінова чутливість особливо помітна на продовольчому ринку: раніше медіа вже писали про можливе подорожчання соняшникової олії. Водночас, за словами Плахової, внутрішнє споживання може бути в рази нижчим за виробничі обсяги, а запаси — забезпечувати ринок із великим запасом.

Відповідальність медіа під час війни

Плахова закликає журналістів перед кожним запитом і матеріалом ставити питання: чи дає ця інформація ворогу додаткові можливості та чи створює пряму небезпеку для бізнесу, працівників або інших людей. У воєнний час, вважає вона, робота редакцій не може зводитися до боротьби за трафік і перегляди.

Авторка порівнює цей підхід із принципом клятви Гіппократа — утримуватися від заподіяння шкоди та несправедливості. Так само й медіа, на її думку, мають зважувати не лише суспільну цікавість до теми, а й потенційні наслідки її розголошення для безпеки людей та економічної стійкості України.

Поділитись у соціальних мережах:

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter