Дата публікації Вчені спекли хліб із дріжджів, знайдених у 5300-річній мумії Етці: який результат
Опубліковано 03.06.26 17:00
Дата оновлення Вчені спекли хліб із дріжджів, знайдених у 5300-річній мумії Етці: який результат
Оновлено 04.06.26 20:32
Переглядів статті Вчені спекли хліб із дріжджів, знайдених у 5300-річній мумії Етці: який результат 62

Вчені спекли хліб із дріжджів, знайдених у 5300-річній мумії Етці: який результат

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Вчені спекли хліб із дріжджів, знайдених у 5300-річній мумії Етці: який результат

Італійські вчені використали дріжджі, виявлені в організмі знаменитої льодової людини Етці, для випікання заквасного хліба. Експеримент став частиною масштабного дослідження мікробіому найвідомішої мумії Європи, яка понад 5300 років пролежала в альпійському льодовику.

Дослідники з Eurac Research у Больцано повідомили, що отриманий хліб виявився напрочуд якісним. Водночас науковці наголошують: йдеться не про "відродження рецепта кам'яної доби", а про вивчення унікальних мікроорганізмів, які змогли вижити в екстремально холодному середовищі.

Що знайшли вчені в мумії Етці

Під час дослідження мікробіому мумії науковці виявили кілька видів дріжджів, пристосованих до життя за температур нижче нуля. Зразки брали зі шкіри, кишечника та води, що утворювалася під час контрольованого розморожування мумії.

Генетичний аналіз показав, що частина цих дріжджів має ознаки давнього походження. Водночас дослідники вважають, що вони, найімовірніше, потрапили до тіла вже після смерті Етці під час багатовікового перебування в льодовиковому середовищі. Тобто це не ті самі дріжджі, які використовували люди епохи мідної доби для випікання хліба.

Вчені спекли хліб із дріжджів, знайдених у 5300-річній мумії Етці: який результат - 1

Як із мумії зробили закваску

Після виділення мікроорганізмів дослідники змогли виростити одну з культур у лабораторних умовах. Наступним кроком стало тестування її у традиційному заквасному тісті.

Результат здивував навіть самих авторів проєкту. За словами дослідників, хліб отримався якісним, із хорошою структурою та смаком. Один із учасників дослідження охарактеризував його як "дуже хороший заквасний хліб".

Чому це важливо для науки

Основна цінність відкриття полягає не у випіканні хліба, а у вивченні давніх мікроекосистем. Дослідження показало, що мумія Етці залишається своєрідним "живим архівом", у якому досі зберігаються бактерії, гриби та дріжджі різного походження.

Науковці виділили три групи мікроорганізмів: бактерії, які жили в організмі людини за життя, мікроби льодовикового середовища та сучасні мікроорганізми, що з'явилися вже під час музейного зберігання. Це дозволяє краще зрозуміти, як змінювалися мікробіоми людей протягом тисячоліть.

Чи з'явиться такий хліб у продажу

Поки що йдеться лише про науковий експеримент. Комерційне використання таких культур потребуватиме додаткових досліджень безпеки та погодження регуляторів.

Водночас дослідники вже розглядають нові експерименти. Після успішного випікання хліба вони планують перевірити, чи можна використати ці самі дріжджі для виробництва пива.

Що відомо про Етці

Етці, або Льодова людина, - найстаріша природно збережена мумія Європи. Його тіло знайшли в Альпах на кордоні сучасних Італії та Австрії у 1991 році.

За оцінками вчених, чоловік жив приблизно між 3350 і 3100 роками до нашої ери. Завдяки унікальному збереженню мумія стала одним із найважливіших археологічних відкриттів останніх десятиліть і продовжує приносити нові наукові дані навіть через 30 років після виявлення.

FAQ

Чи справді вчені оживили дріжджі віком 5300 років?

Не зовсім. Вони використали життєздатні холодолюбні дріжджі, знайдені в мумії Етці. Частина з них могла потрапити до тіла вже після смерті людини під час перебування в льодовику.

Який хліб отримали дослідники?

Науковці повідомили, що заквасний хліб вийшов якісним і придатним для споживання.

Навіщо досліджувати такі дріжджі?

Це допомагає вивчати давні мікроекосистеми, еволюцію мікроорганізмів і потенційні біотехнологічні застосування незвичайних штамів.