На місці Каховського водосховища виріс 10-метровий ліс: фото й відео

Після руйнування Каховської дамби в червні 2023 року на місці колишнього водосховища почалися масштабні природні зміни. Територія, яка десятиліттями була вкрита водою, поступово перетворюється на складну мозаїку з вологих луків, піщаних ділянок, чагарників і молодого лісу. На окремих ділянках висота дерев уже сягає близько 10 метрів, через що в мережі дедалі частіше з’являються фото та відео своєрідного «лісу» на дні Каховського водосховища.

Йдеться не про раптове виникнення лісу за кілька місяців, а про швидке відновлення рослинності, насіння якої зберігалося у ґрунті або потрапило сюди з прилеглих територій. Частина дерев і чагарників також могла залишитися після зниження рівня води, адже до затоплення в цій місцевості існували заплавні ліси та природні угруповання Нижнього Дніпра.

Що зафіксували науковці після зникнення водосховища

Дослідники, які спостерігають за територією колишнього водосховища, фіксують надзвичайно швидке заселення оголеного дна рослинами. На вологих ділянках першими з’явилися трав’янисті види, очерет, верби, тополі та інші рослини, характерні для заплави Дніпра. На підвищеннях і піщаних ґрунтах формуються інші рослинні угруповання, стійкіші до посухи та значного перепаду температур.

Особливу увагу привертають молоді вербові та тополеві зарості. Верба здатна швидко розмножуватися живцями й насінням, а її насіння легко розноситься вітром і водою. Саме тому на колишньому дні водосховища за короткий час виникли густі зарості, які здалеку нагадують повноцінний ліс. Окремі дерева вже виросли до кількох метрів, а найстарші рослини, що збереглися або проросли раніше, можуть досягати приблизно 10 метрів.

Супутникові знімки та польові обстеження демонструють, що рослинний покрив поширюється нерівномірно. Там, де ґрунт зберіг достатньо вологи, відновлення відбувається швидше. На відкритих пісках процес іде повільніше, однак і там поступово з’являються трави, чагарники та поодинокі дерева. Вчені також звертають увагу на появу великої кількості комах, птахів і дрібних тварин, які повертаються до нових або відновлених місць існування.

Одним із найважливіших відкриттів стало відновлення частини природних ландшафтів, знищених затопленням. До створення Каховського водосховища на цій території були плавні, протоки, острови, луки та заплавні ліси. Нині деякі з цих природних комплексів поступово виникають знову, хоча їхній сучасний вигляд не буде повною копією ландшафтів, які існували до середини ХХ століття.

Чому дерева ростуть так швидко

Швидке озеленення дна Каховського водосховища пояснюється поєднанням кількох чинників. По-перше, після відступу води залишився шар родючих донних відкладів, у якому містяться поживні речовини та насіння. По-друге, у перші сезони після осушення ґрунт зберігав значну кількість вологи. По-третє, місцеві види верби, тополі й очерету добре пристосовані до нестабільних умов і можуть швидко займати вільні площі.

Важливу роль відіграє й природна динаміка Дніпра. Під час опадів і сезонних підйомів рівня води частина території знову зволожується, а насіння переноситься на нові ділянки. Так поступово формуються коридори рослинності, які з’єднують окремі зарості. У перспективі вони можуть перетворитися на заплавний ліс із різними ярусами: від трав і мохів до високих дерев.

Водночас не вся рослинність, яку видно на фото та відео, є природною або корисною для екосистеми. Разом із місцевими видами можуть поширюватися агресивні чужорідні рослини. Вони швидко захоплюють порушені землі, витісняють аборигенні види та змінюють склад ґрунту. Тому науковці наголошують: оцінювати майбутнє цієї території лише за висотою дерев зарано. Не менш важливо визначити, які саме види закріплюються та як вони впливатимуть на біорізноманіття.

Після осушення водосховища виникли й серйозні екологічні ризики. Відкриті ґрунти можуть пересихати, видуватися вітром і ставати джерелом пилу. У спекотні періоди зростає небезпека пожеж, особливо там, де накопичується суха трава. Крім того, оголені донні відклади можуть містити залишки забруднювальних речовин, а воєнні дії створюють додаткову загрозу через міни, уламки та пошкоджену інфраструктуру.

Які прогнози дають щодо майбутнього території

За сприятливих умов на значній частині колишнього водосховища може сформуватися природний заплавний комплекс. Його основу становитимуть вербові та тополеві ліси, луки, чагарники, водойми в пониженнях і сезонно затоплювані ділянки. Така екосистема здатна стати важливим місцем для птахів, земноводних, комах і ссавців. Вона також може затримувати пил, зменшувати силу вітру та частково стабілізувати місцевий мікроклімат.

Однак остаточний сценарій залежатиме від майбутнього водного режиму Дніпра, кількості опадів, температури та людського втручання. Якщо територію не розорюватимуть, не забудовуватимуть і не очищатимуть від природної рослинності без потреби, відновлення може продовжитися. У такому разі через десятиліття тут виникне великий природний масив, який матиме значну екологічну цінність.

Інший можливий сценарій пов’язаний із повторним затопленням частини території. Якщо Каховське водосховище буде відновлено або з’явиться інший масштабний гідротехнічний проєкт, нинішні зарості можуть опинитися під водою. Частина лісу загине, а природні процеси знову зміняться під впливом штучного регулювання. Саме тому науковці виступають за комплексне дослідження території до ухвалення рішень щодо її подальшого використання.

Фото та відео з місця подій показують лише окремі фрагменти великого процесу. На одних кадрах видно густі зелені зарості, на інших — піщане дно, сухі протоки та молоді дерева. Разом вони свідчать про те, що природа надзвичайно швидко реагує на зміни водного режиму. «10-метровий ліс» на місці Каховського водосховища є не завершеним результатом, а початком тривалого формування нової екосистеми.

Головний прогноз учених полягає в тому, що територія Нижнього Дніпра й надалі змінюватиметься протягом десятиліть. Частина дна заросте лісом, частина залишиться відкритими луками або пісками, а в природних пониженнях виникатимуть тимчасові водойми. Майбутній вигляд цієї місцевості визначатимуть не лише дерева, а й рішення людей: чи буде пріоритетом відновлення природних ландшафтів, господарське освоєння земель або масштабне регулювання води.