П’ять років від дня однієї з найбільших трагедій в історії української цивільної авіації. 8-го січня 2020-го року в небі над Тегераном збили Боїнг-737. 176 людей, які були на борту, загинули. В Ірані спершу заперечували свою причетність до катастрофи, а потім визнали помилкове влучання системою ППО і навіть винесли вердикт десятьом військовим. Утім за п’ять років родичі загиблих так і не отримали жодних компенсацій.На якому етапі справа і чи є шанс на правосуддя – кореспондент ТСН Олександр Романюк з'ясовував.Ранок 8 січня 2020 року — з аеропорту Імама Хомені за маршрутом який Тегеран–Київ злітає пасажирський літак української авіакомпанії МАУ. О 6:14, за кілька хвилин після зльоту зв'язок із рейсом PS 752 зникає.У перші години складно було зрозуміти, що насправді відбувалося, каже Олександр Полянський. Перша внутрішня інформація була, що зник зв'язок, потім, що літак упав.
Згодом у мережі з’являється відео падаючого літака і повне нерозуміння, що трапилося. Пізніше стає відомо — загинули усі, хто був на борту.Серед жертв — громадяни Ірану, Канади, України, Швеції, Афганістану та Великої Британії, двоє українських пасажирів і 9 членів українського екіпажу, які до останнього намагалися врятувати падаючий літак, як з’ясується згодом.Іранські чиновники одразу заявили, літак нібито упав через технічні проблеми. Але у цю версію Україна не повірила. На місце катастрофи вилетіли наші експерти та рятувальники. Летіти журналістам в Іран було заборонено. Канал 1+1 єдиний який відправив туди свого телеоператора Сергія Азаренка. Він полетів з маленьким фотоапаратом, ризикуючи потрапити за грати. Урешті відзняті ним кадри розлетілися по телеканалах світу і всі побачили отвори в обшивці літака від осколків.На третій день Іран таки визнав: літак збили його сили ППО двома ракетами “земля-повітря” російського виробництва. Спочатку ніби-то вони помилково прийняли авіалайнер за ворожу ціль, потім заявили, що системи протиповітряної оборони мала неправильні налаштування. Україна одразу заявила — разом із міжнародними партнерами вимагатиме чесного розслідування.“Звернувся до ірану, до Канади, Швеції та Великобританії про створення міжнародної слідчої групи. Я закликаю всю міжнародну спільноту бути наполегливими до повного і остаточного розслідування всіх обставин цієї катастрофи”, — казав президент Володимир Зеленський.
От тільки Іран слово “розслідування” сприйняв на свій лад. За п’ять років відбулось лише кілька міжнародних зустрічей. А суд, нібито над винуватцями, який розпочався в Ірані, проходив у закритому режимі. Отже імена 10 військових, які опинилися на лаві підсудних, світова спільнота не знає і досі. За однією з версій, яку озвучили іранські провладні ЗМІ, системи ППО були переведені у бойову готовність і спрацювали в автоматичному режимі. Військові могли відмінити пуск, але не зробили цього, бо це був ранок, час намазу. Чи так було насправді — дізнатися неможливо. У квітні 2023-ого іранських військовослужбовців засудили до тюремного терміну від одного до 13 років. Після вироку послідував лише один короткий коментар іранської влади:“Ми запросили Сполучені Штати як країну, відповідальну за проєктування та будівництво літака, і Україну як країну, яка зареєструвала та використовує літак, взяти участь у цьому розслідуванні”.
Але далі цієї заяви справа не пішла. Іран не захотів добровільно відшкодовувати збитків. Іншого від країни, яка сьогодні допомагає росіянам, які атакують Україну і які самі збили цивільний літак минулого місяця — рідні та колеги загиблих і не чекали. Нині Україна разом із партнерами звернулася до міжнародного суду ООН та Міжнародної організації цивільної авіації, яка розглядатиме порушення Чиказької конвенції, яка, зокрема, забороняє застосовувати зброю проти цивільної авіації. І сподівається — рано чи пізно винних у загибелі мирних жителів таки вдасться покарати.Читайте також: Все про скандал з авіакатастрофою Баку-Грозний: з'явилися дані з чорних ящиків Катастрофа Azerbaijan Airlines: президент Азербайджану назвав винних Жахлива авіатроща в Південній Кореї: які були останні слова пілота перед падінням