«Не розколють і не залякають»: путін звернувся до росіян через вибори до Держдуми

Увечері 16 вересня в ефірі кремлівських пропагандистських ресурсів вийшло спеціальне звернення російського диктатора володимира путіна. Формально його присвятили так званим виборам до Державної думи росії, однак насправді промова стала черговою спробою влади продемонструвати контроль над суспільством, виправдати проведення псевдоголосування та переконати громадян у нібито стійкості держави на тлі війни проти України.

Цьогорічна кампанія відбувається в особливих умовах. Російська влада організовує голосування не лише на території самої РФ, а й у тимчасово окупованих районах України. Такі дії є незаконними та не можуть створювати жодних легітимних наслідків. Кремль, утім, намагається подати їх як доказ розширення свого впливу й використати виборчі процедури для пропагандистського оформлення окупації.

«Не розколють і не залякають»: путін звернувся до росіян через вибори до Держдуми

У зверненні путін говорив про необхідність зберігати єдність, не піддаватися тиску та продемонструвати відповідальність під час голосування. Основний посил промови був розрахований на створення образу країни, яку нібито намагаються розколоти зовнішні сили, але яка здатна протистояти будь-яким викликам.

Фрази про те, що росіян «не розколють і не залякають», стали частиною традиційної риторики кремля. Вона передбачає поділ світу на «своїх» і «чужих», а будь-яку критику російської політики пояснює змовами, ворожим впливом або спробами зруйнувати державу. Водночас у промові майже не йдеться про реальні проблеми, з якими стикаються громадяни росії: втрати на війні, мобілізаційний тиск, посилення репресій, цензуру та звуження політичних прав.

Російська влада використовує вибори не як механізм конкуренції, а як інструмент демонстрації лояльності. У таких умовах громадянам пропонують не вибір між різними політичними програмами, а участь у заздалегідь контрольованому процесі. Незалежні кандидати та опозиційні сили або усунуті від кампанії, або позбавлені можливості повноцінно донести свою позицію до виборців.

Особливе місце у зверненні путіна посіла тема військовослужбовців. Російський диктатор окремо звернувся до солдатів Збройних сил РФ, які мають голосувати фактично в польових умовах, зокрема поблизу лінії бойових дій. Кремль прагне показати, що навіть війна не заважає проведенню «демократичних» процедур, хоча сама присутність військових у виборчій кампанії створює додаткові ризики для вільного волевиявлення.

Голосування на окупованих територіях як частина пропагандистської кампанії

Проведення російських виборів на тимчасово окупованих територіях України є одним із ключових елементів кремлівського сценарію. Російська влада намагається нав’язати мешканцям захоплених районів власні паспорти, законодавство та адміністративні правила. Псевдовибори в цій системі мають створити ілюзію, нібито окуповані території вже стали частиною російського політичного простору.

Однак організоване під контролем окупаційних адміністрацій голосування не може вважатися вільним або законним. Люди на захоплених територіях перебувають під тиском, частина населення була змушена залишити свої домівки, а будь-який прояв незгоди може мати небезпечні наслідки. За таких умов говорити про справжнє волевиявлення немає підстав.

Для кремля важливий не стільки результат голосування, скільки сам факт його проведення. Після цього російська пропаганда зможе заявляти, що мешканці окупованих районів нібито підтримали російську владу. Така схема вже неодноразово використовувалася Москвою: спочатку створюються контрольовані умови, потім оголошуються потрібні показники, а далі вони використовуються як «доказ» підтримки політики кремля.

Водночас міжнародна спільнота не визнає подібних дій законними. Територіальний статус українських земель не може бути змінений односторонніми рішеннями держави-окупанта. Проведення там російських виборчих процедур не скасовує міжнародно визнаних кордонів України та не надає Москві жодних прав на ці території.

Навіщо путіну знадобилося звернення напередодні голосування

Звернення російського лідера за кілька днів до «виборів» має одразу кілька завдань. Передусім воно повинно мобілізувати прихильників влади та переконати їх прийти на дільниці. Для кремля важлива висока явка, адже вона має створити картину масової підтримки навіть у ситуації, коли виборчий процес проходить без реальної конкуренції.

Другий мотив — легітимізація політики воєнного часу. Путін прагне пов’язати участь у голосуванні з виконанням громадянського обов’язку та підтримкою армії. У такій риториці сумніви у виборах або критика влади подаються як прояв слабкості, зради чи роботи на користь ворога. Це дозволяє кремлю посилювати тиск на тих, хто не погоджується з офіційною лінією.

Третя мета — звернення до військових. Солдати мають стати не лише учасниками бойових дій, а й символом «єдності народу та армії». Їхнє голосування в окопах російська пропаганда може використати для створення емоційної картинки: військові нібито захищають країну на фронті й одночасно беруть участь у її політичному житті. Проте за цим образом приховується реальність війни, яку кремль намагається не обговорювати відкрито.

Промова путіна була спрямована не на відкриту дискусію, а на закріплення потрібного владі наративу. Росіянам запропонували продемонструвати покору системі, сприйняти війну як норму й підтримати заздалегідь визначений політичний порядок. Вибори в такій моделі стають не способом змінити владу, а ритуалом, покликаним підтвердити її незмінність.

Отже, звернення російського диктатора через вибори до Держдуми стало черговим прикладом поєднання внутрішньої пропаганди, мілітарної риторики та спроби закріпити окупацію українських територій політичними методами. За словами про єдність і незламність приховується страх кремля перед зниженням довіри, суспільною втомою та необхідністю щоразу доводити власну легітимність. Однак жодні заяви російського керівництва й жодні псевдовибори не змінюють того факту, що окуповані території залишаються частиною України.