Дата публікації Одна з країн ЄС виставить біженцям рахунок — доведеться повернути до 570 тис. грн
Опубліковано 10.07.26 12:34
Переглядів статті Одна з країн ЄС виставить біженцям рахунок — доведеться повернути до 570 тис. грн 55

Одна з країн ЄС виставить біженцям рахунок — доведеться повернути до 570 тис. грн

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter

За останніми повідомленнями, уряд однієї з країн Європи готує нову ініціативу, яка може суттєво вплинути на положення осіб, що шукають захисту. Йдеться про вимогу відшкодування витрат держави на перебування біженців під час розгляду їхніх заяв — ініціативу, яка вже викликала широкий суспільний та юридичний резонанс.

Одна з країн ЄС виставить біженцям рахунок — доведеться повернути до 570 тис. грн

За повідомленнями ЗМІ, уряд Великобританії планує зобов’язати частину біженців, які мають достатні фінансові ресурси, відшкодовувати витрати держави на їхнє проживання та утримання у період розгляду клопотання про надання притулку. Згідно з проєктом, повернення повної суми стане обов’язковою умовою для отримання права на постійне проживання. У повідомленнях також фігурує сума — до 570 тис. грн — яка нібито відображає максимальний розмір рахунку для деяких випадків.

Наразі деталі ініціативи обговорюються: які саме категорії заявників підпадатимуть під вимогу, яким чином визначатимуть наявність «достатніх коштів», та як відбуватиметься процедура повернення коштів державі. Важливо відзначити, що такі заходи викликають безліч питань з точки зору міжнародного та національного права, зокрема у сфері прав людини та доступу до притулку.

Хто може потрапити під дію нових правил і як це працюватиме

Згідно з оприлюдненими планами, під дію механізму потраплятимуть ті заявники, які на момент звернення мають підтверджені фінансові ресурси або майно. Це можуть бути особи, котрі прибули з власними заощадженнями, працівники, що мають легальні доходи, або ті, хто в’їхав на територію країни з певними активами. Мета уряду — знизити навантаження на державний бюджет і запобігти ситуаціям, коли біженці користуються державними послугами, маючи змогу самостійно забезпечити себе.

Механізм передбачатиме оцінку майнового стану заявника, документальну перевірку джерел доходів та, у разі позитивного висновку щодо платоспроможності, виставлення рахунку за проживання, харчування, медичне обслуговування та інші витрати, понесені державою під час розгляду заяви. Опція повного відшкодування як умова для подальшого отримання статусу — один з найспірніших елементів проєкту.

Критики звертають увагу на ризики: складність оцінки реальних активів, можливі зловживання у процесі стягнення, а також те, що така політика може відлякати людей, які дійсно потребують захисту, від звернення по притулок.

Правові, етичні та практичні наслідки

Ініціатива уряду викликала хвилю критики з боку правозахисних організацій та частини політиків. По-перше, виникає питання сумісності такого підходу з міжнародними зобов’язаннями щодо прав біженців: чи не стане фінансове навантаження на заявника прихованим бар’єром для доступу до процедури притулку. По-друге, є ризик дискримінації — наприклад, тих, хто має невеликі заощадження, можуть витіснити в інше правове становище порівняно з особами без активів.

Практичні питання також немалі: як уряд планує стягувати кошти, якщо особа не має доступних рахунків у країні, або якщо активи розташовані за кордоном; які строки будуть встановлені для сплати; чи передбачені розстрочки або пільги для вразливих категорій (діти, жінки, люди похилого віку, постраждалі від торгівлі людьми). Без чітких гарантій та прозорих процедур ризик корупції та зловживань зростатиме.

Окремо експерти відзначають потенційний вплив на репутацію країни на міжнародній арені. Жорстка фінансова політика може сприйматися як зниження готовності приймати і захищати біженців, що може мати політичні та дипломатичні наслідки.

Незалежно від остаточного формулювання правил, важливо, щоб будь-які обмеження чи вимоги гарантували прозорість, відповідність міжнародним стандартам та захист найвразливіших груп. Також необхідні чіткі процедури оскарження рішень та доступ до правової допомоги для заявників.

У найближчі тижні та місяці очікується більше деталей від офіційних джерел: поки що багато положень носять проєктний характер і можуть змінитися після громадського обговорення та юридичної експертизи. Представникам громадських організацій, які працюють з біженцями, радять уважно стежити за оновленнями та готувати інформаційні кампанії для потенційно постраждалих осіб.

Для біженців і тих, хто планує звертатися за захистом, важливо зберігати документи, підтвердження доходів і звертатися по юридичну допомогу при отриманні будь-яких фінансових вимог від державних органів. А міжнародним інституціям і правозахисним організаціям варто посилити моніторинг ситуації, аби вчасно реагувати на можливі порушення прав людини.

Поки що питання залишається відкритим: чи введе уряд запропоновані норми у чинне законодавство, в якій редакції і з якими гарантіями для тих, хто потребує захисту. Слідкувати за розвитком подій варто уважно, адже наслідки цієї політики можуть відчути десятки тисяч людей, які шукають безпечного притулку.