Російська пропаганда продовжує ошукувати західну аудиторію: які трюки використовують

Кампанія демонізації України, поширення страхів "ядерної ескалації" і, звичайно, розкол єдності на Заході. Якщо подивитися назад на 2014 і 2015 роки, то окрім ситуації в Україні, Європа мала величезну проблему з біженцями і мігрантами, які прямували до Європи. Багато з них було з Сирії, що рятувалися від російських бомб. Ця криза була однією з багатьох проблем, які Кремль використовував для дестабілізації Європи, посилюючи радикальні та популістські голоси.Про це ТСН.ua розповів тренер з питань медіакомпетенції та політичний радник з акцентом на дезінформацію Дітмар Піхлер.Після повномасштабного вторгнення, що розпочалося в лютому 2022 року, війна Росії проти України стала однією з найважливіших, якщо не найважливішою темою в західних ЗМІ, політиці та суспільстві. Російська пропагандистська машина зосереджує всі свої зусилля на тому, щоб вплинути на ставлення західного суспільства до України. Вони знають, що політики в демократичних країнах дуже піклуються про громадську думку, і якщо громадськість вимагатиме більше не підтримувати Україну, політики більш-менш змінять свою політику. П'єса Кремля передбачає кілька сюжетних ліній, щоб викликати сумніви у населення, чи справді Україна "заслуговує" на підтримку. Однією з сюжетних ліній, яка працює дуже ефективно, є російський наратив про те, "що сталося за 8 років на Донбасі?" і так званий "етнічний конфлікт" всередині України. Ці "виправдання" для "спецоперації" досить легко донести, адже західна аудиторія майже нічого не знала про те, що відбувалося в Україні з 2014 року. Імена Ігоря "Стрєлкова" Гіркіна, Олександра Бородая чи Арсена "Мотороли" Павлова майже нікому не відомі, так само як і "Спарта", "Російська православна армія", "Русич" та інші радикальні російські угруповання, що воюють на Донбасі. Широка громадськість також не знала про регулярних російських солдатів "у відпустці", незважаючи на всі докази того, що російська агресія на Донбасі у багатьох випадках зображалася як "внутрішній конфлікт" України з боку "проросійських сепаратистів", що виступили проти Києва. Російські ЗМІ намагаються переконати нашу аудиторію в тому, що вони насправді намагалися "зупинити війну" або "що війна була завжди, але Росія не брала в ній участі", а також, що в ній винна Україна. Крім того, люди, які не підтримують російське вторгнення в Україну 2022 року, можуть легко заплутатися і проявляти менш прихильності. Це одна з причин, чому вкрай важливо інформувати людей про реальні події та відповідальність Росії за події на Донбасі з 2014 року. Рішення суду Нідерландів щодо збиття MH17, яке включає згадку про відповідальність Російської Федерації, може бути корисним для вирішення цієї проблеми. Незнання жахливої ситуації на окупованих територіях, а також цілей Росії в УкраїніРосійські чиновники та пропагандисти більш-менш чітко визначили свої цілі в Україні: коли вони говорять про "денацифікацію", вони говорять про культурний геноцид у тому сенсі, що кожен, хто вважає себе українцем, має бути знищений, підкорений або померти. Західна аудиторія не знає про це, більшість людей не слідкує за смішними, але підлими пропагандистськими ток-шоу на російському державному телебаченні. Зазвичай ми бачимо кадри руйнувань, людських страждань після ракетних обстрілів, але це не пояснює глядачам, чому українці так відчайдушно захищаються.Існує поширена помилкова думка, що відсутність бойових дій, припинення вогню або навіть капітуляція українських сил означатиме припинення страждань цивільного населення. Точно так само, як майже нікого не хвилювали табори тортур і страти, які влаштовували Гіркін і його товариші в так званих "ДНР/ЛНР", страждання на окупованих територіях ніколи не згадуються, коли люди закликають до "мирних переговорів" з Росією. Багато хто чув про події в Бучі, але мало хто замислювався над тим, як це сталося, коли і за яких обставин. Той факт, що допомога Україні зброєю, може також допомогти уникнути окупації або звільнити окуповані території, не відповідає здоровому глузду, як це має бути. Це стосується не лише Європи, не лише "дружніх до Росії" країн, у США також існують дезінформаційні тенденції звинувачення України та Заходу в "ескалації". За ідеологією майже в кожній країні точку зору Кремля підтримують одні й ті ж партії: крайні праві та крайні ліві. У соціальних мережах у багатьох випадках майже неможливо відрізнити, чи походить проросійський допис від ультралівого або ультраправого акаунта, і вони навіть проводять спільні мітинги, щоб зменшити підтримку України, "миру з Росією". У випадку з лівими і так званим "рухом за мир", вплив десятиліть радянської пропаганди (програми активних дій) також відіграє значну роль. Ті самі люди, які колись засуджували НАТО під час холодної війни, сьогодні говорять про "зрозумілі інтереси безпеки Росії". Вони говорять про російське вторгнення як про "помилку Путіна", але виправдовують його "загрозою оточення" Росії з боку НАТО. Такому способу мислення вже десятки років, і він пов'язаний з величезними антизахідними настроями в цих рухах. Їм взагалі немає діла до України, тому що їхній головний ворог - це "Захід", особливо Сполучені Штати, і кожен, хто виступає проти США, повинен бути, на їхню думку, правим. З іншого боку, ультраправі протягом останніх десятиліть розвинули тісні зв'язки з політичною елітою Росії, що включає фінансову допомогу та пропагандистську підтримку на виборах. Той, хто виступає проти євроатлантичної інтеграції та західної демократії, є потенційним союзником Кремля. На щастя, російські збройні сили набагато менш ефективні, ніж їхня пропагандистська армія, але для збереження міжнародної підтримки України вкрай важливо протидіяти російським наративам і зменшувати їхній вплив на західні суспільства.Люди, що їдуть від війни зіткнулися з російськими наративами дезінформованих людей з ЗаходуЯ провів опитування серед приблизно 100 біженців з України про їхній досвід спілкування з місцевими жителями про війну. Результати не здивували, але все ж шокували. Багато з них стикалися з російськими наративами на кшталт "російська мова в Україні заборонена", "провокація НАТО", "а як же Донбас? "ви повинні вести переговори" або "Зеленський - розпалювач війни". Не лише в Європі, але й у США біженці з України стикаються з цими міфами та теоріями змови про свою країну, навіть історія з біолабораторіями все ще актуальна. Не лише біженці, а й українці, які розповідають про війну в соціальних мережах, щодня читають такі коментарі західних людей. Це додатковий біль для українців, які вже страждають від цієї жахливої війни проти їхньої країни, і сором для наших суспільств, що ми все ще не можемо належним чином боротися з російською пропагандою.Читайте також: Новини світу Війна в Україні Новини України: відео