Шахраї вигадали нову схему з «дитячими малюнками»: як не стати жертвою

Шахраї вигадують дедалі емоційніші способи виманювання грошей у людей. Нова схема будується навколо нібито допомоги дітям: зловмисники надсилають повідомлення або телефонують, розповідають зворушливу історію, а потім просять переказати лише 50 гривень. Невелика сума має приспати пильність і створити враження, що йдеться про простий добрий вчинок, який може дозволити собі кожен.

У повідомленнях можуть згадуватися дитячі малюнки, благодійна виставка, конкурс, збір коштів на лікування чи підтримку родини, яка опинилася у складних обставинах. Іноді шахраї стверджують, що дитина намалювала картину для волонтерського проєкту, а кожен охочий може «підтримати її» невеликим внеском. Для переконливості вони використовують фотографії дітей, зображення малюнків, підроблені оголошення та емоційні звернення.

Як працює схема з «дитячими малюнками»

Зазвичай спочатку потенційній жертві надсилають коротке повідомлення у соціальній мережі, месенджері або на електронну пошту. У ньому можуть просити проголосувати за дитячий малюнок, придбати символічну листівку, зробити внесок на друк робіт або переказати невелику суму на організацію виставки. Найчастіше йдеться саме про 50 гривень, адже така цифра не виглядає значною і не викликає сильного бажання перевіряти деталі.

Далі шахраї можуть надіслати реквізити банківської картки, номер телефону або QR-код для оплати. В окремих випадках жертву переводять на підроблену сторінку, де пропонують ввести дані картки, термін її дії, код безпеки чи одноразовий пароль. Після цього зловмисники отримують доступ до банківського рахунку або намагаються використати отриману інформацію для подальших атак.

Інший варіант схеми пов’язаний із проханням «проголосувати» за малюнок. Людині надсилають посилання та пояснюють, що для голосування потрібно авторизуватися через банківський сервіс або підтвердити особу за допомогою коду з SMS. Насправді користувач потрапляє на фішингову сторінку, яка лише імітує сайт банку чи популярного сервісу. Введені дані одразу опиняються у шахраїв.

Іноді зловмисники не обмежуються одним переказом. Після першої оплати вони можуть написати, що платіж нібито не пройшов, сталася помилка або потрібно повторити операцію. Так жертву переконують переказати гроші кілька разів. Якщо людина починає ставити запитання, шахраї можуть тиснути на жалість, поспішати її або заявляти, що через затримку дитина втратить можливість отримати допомогу.

Які ознаки мають насторожити

Найперша ознака небезпеки — поєднання емоційного тиску та поспіху. Якщо вас просять негайно проголосувати, терміново оплатити участь або переказати кошти «прямо зараз», це привід зупинитися. Справжні благодійні ініціативи зазвичай не вимагають ухвалювати рішення за кілька хвилин і не погрожують негативними наслідками через відмову.

Підозру мають викликати відсутність чіткої інформації про організаторів, незрозуміла мета збору, помилки в тексті, дивна адреса сторінки та реквізити, оформлені на приватну особу без пояснення. Якщо автор повідомлення не може назвати офіційну назву організації, відповідальну особу, адресу чи порядок використання коштів, краще не здійснювати оплату.

Окремо варто звернути увагу на прохання надати конфіденційні дані. Для звичайного переказу грошей не потрібні PIN-код, пароль до банківського застосунку, код із SMS, пароль від електронної пошти або фотографія банківської картки з обох боків. Працівники банку, волонтери та представники чесних організацій ніколи не повинні просити такі дані в листуванні.

Не можна автоматично довіряти й фотографіям. Зображення дитини, малюнка або нібито подяки від батьків легко скопіювати з відкритих джерел чи створити за допомогою графічних редакторів. Сам факт наявності фотографії не підтверджує, що збір є справжнім.

Як захистити себе та що робити після переказу

Перед тим як надсилати навіть невелику суму, варто зробити паузу й перевірити інформацію незалежним способом. Не використовуйте контакти, зазначені лише в підозрілому повідомленні. Якщо йдеться про відому організацію, знайдіть її офіційні реквізити самостійно та порівняйте назву отримувача, номер рахунку й призначення платежу. Навіть незначна невідповідність має стати причиною відмовитися від операції.

Не відкривайте сумнівні файли та не переходьте за невідомими посиланнями. Якщо повідомлення надійшло від знайомої людини, це ще не гарантує його безпечності: її акаунт могли зламати. Зателефонуйте цій людині за звичайним номером і запитайте, чи справді вона просила про допомогу. Так само не варто продовжувати розмову з незнайомцем, який наполягає на встановленні програми для «підтвердження платежу» або віддаленого доступу до телефону.

Якщо ви вже ввели дані картки на підозрілому сайті, потрібно негайно заблокувати картку через банківський застосунок або зателефонувати до банку за офіційним номером. Змініть паролі, завершіть підозрілі сеанси входу та перевірте, чи не було сторонніх операцій. Якщо ви повідомили код із SMS або пароль до банківського сервісу, діяти потрібно особливо швидко, не чекаючи появи списань.

У разі переказу грошей збережіть скриншоти листування, адресу сторінки, номер картки чи рахунку отримувача, квитанцію та час операції. Не видаляйте повідомлення: ці матеріали можуть знадобитися для звернення до банку та правоохоронних органів. Також попередьте близьких і друзів про підозрілий акаунт, щоб вони не стали наступними жертвами.

Головне правило — не оцінювати безпечність звернення за розміром суми. Для шахраїв 50 гривень від сотень або тисяч людей можуть перетворитися на значний прибуток. Крім того, невеликий платіж часто є лише першим кроком до викрадення банківських даних. Добрі наміри не повинні скасовувати обережність: допомагати варто лише після перевірки організаторів, мети збору та способу оплати.