Ще й вбивство? Ким насправді є Микола Тищенко?

Те, що правоохоронці займалися фігурою Тищенка ще на початку дев’яностих, ні для кого не секрет. Саме з оприлюднених внутрішніх баз даних тоді ще міліції стало відомо про кримінальну кар’єру Тищенка та його роль в організованих злочинних групах, пише видання delo.ua. Тоді його «кар’єрою» займався УБОЗ. Тоді оперативники повідомляли керівництву про причетність Колі Оболонського до торгівлі героїном. Дані про це систематично вносилися до внутрішньої бази правоохоронного відомства. Там фігурує і вага наркотику, і конкретні суми і навіть точки збути, де Тищенко заробляв на наркотиках. Вже тоді це були ресторани – «Рішельє», «Васильок», а також точки на ринках, саме кришуванням такої торгівлі Тищенко й заробив свої перші статки, якими так пишається. Та виявилося, що минуле так званого «бригадира» кримінальної банди це не найстрашніше в минулому Тищенка. ЗМІ та «криша» в високих кабінетах влади зробили все, щоби приховати історію про Миколу Тищенко та реальне вбивство. Це був кінець дев’яностих, а Коля Оболонський так само, як і зараз, почувався максимально безкарним. В одному зі столичних кафе на вулиці Костянтинівській він фігурував у бійці – жертву тоді забили до смерті. Правоохоронці розслідували причетність Тищенка - за їхніми даними, саме молодий на той момент спортсмен забив до смерті відвідувача закладу. Але всі матеріали цієї справи чомусь були знищені, докази також, а саме згадування забули видалити лише з внутрішньої бази УБОЗу. Насправді ж Тищенко фігурує щонайменше в двох справах щодо вбивства людей. Ще одне сталося прямо на Хрещатику, жертвою був бандит «Савлоха» з угруповання, до якої належав Тищенко. Мова йшла про вимагання грошей, участь в банальному рекеті та погрози розправою директору клубу «Бінго» Разводовському. Цю справу теж згодом просто закрили. Саме з таким минулим Микола Тищенко прийшов до провладної команди, залишається в українському Парламенті та навіть не боїться оприлюднення й цих ганебних фактів – з часів «лихих дев’яностих» незмінною лишилася впевненість Тищенка у власній безкарності.