Сценарії війни очима Заходу: США доведеться надати Україні далекобійні ракети, винищувачі та членство в НАТО

Британська розвідка повідомляла, що Росія відновила свій наступ на Бахмут, бо сили російського Міноборони та "вагнерівці" відновили співпрацю. І це частково підтверджується кількістю згадок ПВК "Вагнера" у пропагандистських новинах на російському ТБ, що раніше було на деякий час призупинено.Проте найбільш обговорюваними є дві теми: витік секретних документів Пентагону та український контрнаступ. Причому, якщо спочатку CNN повідомляв, що Київ був дуже обуреним через витік даних американської розвідки й вже скоригував плани свого наступу, а український прем’єр Денис Шмигаль під час візиту до США та Канади анонсував його на літо, тепер Newsweek пише, що контрнаступ запланований на 30 квітня. Хоча ще нещодавно Associated Press зазначало, що Україна не ділилася зі США планами майбутнього контрнаступу через сумніви у здатності Вашингтона зберігати таємниці.Найбільш обговорюваним витік секретної інформації Пентагону став в Америці, хоч і стосується переважно України. Проте якоїсь сенсації ці документи не мають. Наприклад про те, що восени минулого року Росія ледь не збила британський-літак розвідник, повідомляв у жовтні 2022 року сам міністр оборони Великої Британії Бен Воллес. Проте зараз ЗМІ про це чомусь забули, подаючи інцидент ледь не як сенсацію. Чи про наміри Єгипту таємно постачати Росії ракети до систем залпового вогню, про що минулого тижня повідомляла The Washington Post, а вже цього тижня з посиланням на раніше невідомі документи американської розвідки газета пише, що Єгипет схвалив продаж 152-мм та 155-мм артилерійських снарядів США для їхньої подальшої передачі Україні.Разом із цим у західній пресі з’являється багато статей про Україну, наш контрнаступ та шанси на перемогу, які дуже часто суперечать одна одній. Що це, справжня зневіра Заходу у спроможність України перемогти Росію? Чи гра, щоб ввести ворога в оману? ТСН.ua розбирався, як світ бачить подальші сценарії розвитку війни. Дата контрнаступуПоки всі в світі гадають, коли ж може розпочатися контрнаступ сил оборони України, наразі з впевненістю можна констатувати одне, – обіцяний зимово-весняний наступ Росії провалився. За словами начальника ГУР Міноборони Кирила Буданова, це сталося 31 березня 2023 року. Наразі Росія не має наступального потенціалу, тому Кремль концентрується на двох завданнях: утримати захоплені українські території та зірвати наш контрнаступ.При цьому, за словами секретаря РНБО Олексія Данілова, Україна має одразу кілька варіантів розвитку подій на фронті, тому злив секретних документів Пентагону навряд чи вплине на наш контрнаступ. Цілями ворога на найближчі місяці залишатимуться Бахмут, Мар'їнка та Авдіївка. У Херсонській та Запорізькій областях російські війська будують оборонні рубежі. За інформацією американського Інституту вивчення війни, ватажок "вагнерівців" Пригожин відновлює прихильність Путіна, знову отримуючи підкріплення й боєприпаси.Разом із цим, незалежно від дати початку українського контрнаступу, у нещодавньому інтерв’ю голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі оцінив як невисоку ймовірність, що Україні вдасться викинути всі російські сили за межі своєї території цього року. Проте в цій заяві Міллі немає нічого нового. Він вже давно є публічним скептиком абсолютної перемоги України військовим шляхом із виходом на міжнародно-визнані кордони 1991 року.

Частково це підтверджується й секретними документами американської розвідки (якщо вони правдиві), які аналізувала знову ж таки The Washington Post, де зазначається, що війна ймовірно затягнеться до 2024 року, бо жодна зі сторін не досягне перемоги й відмовлятиметься від перемовин. Безвихідь – так злиті документи описують найімовірніший сценарій, на який можна очікувати за рік на полі бою, що може змусити Україну провести навіть "повну мобілізацію". Хоча, на противагу розсекреченим документам Пентагону, ще на початку березня японське видання Nikkei, посилаючись на власні джерела щодо позиції Китаю, повідомляло, що війна закінчиться вже влітку 2023 року.Тоді ж на початку березня Олексій Данілов заявляв, що точні терміни закінчення війни спрогнозувати неможливо, бо не все залежить від України, є й інші фактори, наприклад, кількість і терміни поставок військової техніки від західних партнерів. Якщо проаналізувати, що кажуть і пишуть відставні американські генерали та експерти, можна зробити один спільний висновок: цього року повною перемогою України війна не закінчиться. Чи є в цьому щось нове чи сенсаційне? Ні. Не є секретом, що Путін зробив ставку на довгу війну на виснаження, сподіваючись, що Захід втомиться підтримувати Україну.Разом із тим дуже дивно спостерігати за мовчанням і незграбними поясненнями Вашингтона, чому Україна досі не отримала далекобійні можливості, наприклад ракети ATACAMS до HIMARS дальністю 300 км, та сучасні західні винищувачі. Адже деякі американські військові експерти прогнозують, що вже найближчим часом у російських військових буде гострий дефіцит боєприпасів. І якби ми отримали перевагу в далекобійній силі, можливо, активна фаза війни могла б і закінчитися до кінця 2023 року.Проте на Заході, по-перше, дуже бояться, що сили оборони України битимуть по цілям всередині Росії.По-друге, що це призведе до ще більшої ескалації з боку Росії, аж до застосування тактичної ядерної зброї.Поділ світу У Пентагоні запевняють, що витік секретних документів, частина яких, за даними Білого дому, таки була підроблена, не вплине на рівень військової підтримки України. За словами міністра оборони України Олексія Резнікова, це спецоперація з дезінформації - суміш правди та брехні, щоб підірвати довіру між союзниками. Особливо напередодні чергового "Рамштайну", де, як зазначив речник Повітряних сил Юрій Ігнат, ми чекаємо рішення щодо передачі винищувачів F-16. Особливо з огляду на масове застосування ворогом керованих авіабомб по українських містах.Проте, за словами заступника міністра оборони США Коліна Каля, Вашингтон міг би витратити всі гроші на F-16 (вочевидь мається на увазі фінансування, передбачене на військову допомогу Україні цього року – ред.), і ці винищувачі могли б стати на озброєння ЗСУ за півтора роки."Ми маємо екстраординарний обсяг грошей, який Конгрес виділив на підтримку оборони України (близько $45 млрд – ред.), але він не є безмежним", – зазначив Колін Каль.Добре, а як щодо далекобійних ракет, якщо винищувачі такі дорогі? Чому Україна не може в рамках цього обсягу фінансування отримати наприклад ATACAMS? Чи для початку хоча б безпілотники MQ-9 Reaper, один із яких два російських винищувачі збили нещодавно над Чорним морем? Тим паче "ріпери" США вже все одно виводять з експлуатації.Виконавчий директор Інституту аерокосмічних досліджень Мітчелла Дуглас Біркі зазначає: "Не хочете втратити Україну? Надайте Києву авіацію". На його думку, і це міститься у розсекречених документах Пентагону, задум Росії може полягати в тому, щоб дочекатися, поки у України не залишиться ракет для радянських ЗРК, що дозволить Росії отримати панування в повітрі. В принципі, не треба бути військовим аналітиком чи мати доступ до секретної інформації. Саме про це десь вже другий місяць поспіль ворог відкрито говорить в ефірах російських пропагандистських каналів. Там досить прямо кажуть, що українським містам треба влаштувати килимові бомбардування – другий Маріуполь.У статті про перспективи українського контрнаступу, Financial Times зазначає, що його успішність може бути ускладнена саме відсутністю переваги в повітрі. Колишній командир британського бронепіхотного батальйону Бен Баррі каже: класичний підхід у сухопутному наступі полягає в тому, щоб прорватися в тил противника на одній або кількох ділянках, і завдати концентрованого удару по центру тяжіння противника, проте успішні приклади без переваги в повітрі рідкісні."Усі знають, що у нас мало боєприпасів — президент і міністр оборони говорять про це публічно. Вже з листопада всім стало очевидно, що наступний контрнаступ буде зосереджений на півдні, спочатку на Мелітополь, а потім на Бердянськ. Але щодо точного місця, ми його можемо змінити за тиждень до початку (контрнаступу – ред.)", - йшлося у статті WP 10 квітня з огляду на злиті секретні документи.Важко не помітити, як на тлі штучного стримування США поставок Україні більш сучасної та далекобійної зброї, на Заході все гучніше кажуть про глухий кут у війні, невпевненість у перемозі України з огляду на переважаючі людські ресурси Росії та необхідність переговорів. Спочатку це були китайські ініціативи, які нічого спільного з миром не мають. Зараз президент Бразилії звинувачує США та ЄС у затягуванні війни, пропонуючи віддати Крим Росії, на що МЗС України вже висловило рішучий протест.Проте найбільше непокоїть можливість наростання непорозумінь між США та Європою. Видання Politico писало, що витік секретних документів збентежив американських союзників від Європи до Близького Сходу. Особливо на тлі візиту до Китаю президента Франції Еммануеля Макрона, який закликає Європу до більшої автономії від США. За це він наразився на жорстку критику європейських колег. І от з останнього, за інформацією Bloomberg, - Макрон збирається звернутися до Китаю з планом (структурою), який зможе відкрити дорогу для початку переговорів між Україною та Росією вже цього літа.Якщо все так, як пише Bloomberg, Макрон не покинув своїх спроб зберегти Путіну обличчя. Адже важко уявити, що до літа Путіна вже не буде при владі в Росії, а росіяни почнуть масово просити прощення, погоджуючись на трибунал і репарації. Іноді здається, що в Європі настільки налякані можливістю прямого військового зіткнення з Росією, що готові ціною поступок з боку України, враховуючи людські жертви та території, умиротворити другого "фюрера". За інформацією The New York Times, НАТО навіть змінює свою стратегію, готуючись до бойових дій на своїх кордонах. Хоча можливо треба брати приклад із Польщі, яка вже почала перевірку близько 230 тис. військовозобов’язаних.

Разом із цим, повторимося, Захід, надто США, чомусь не хоче абсолютної перемоги України над Росією, не надаючи нам далекобійної зброї, включно з винищувачами F-16. І не складно здогадатися чому. Наприклад на другому році повномасштабної війни колишній посол США в Україні Стівен Пайфер у статті для Brookings Institution переконує Білий дім, що США самі себе обмежили уявними червоними лініями щодо постачання Україні певних видів озброєнь, побоюючись ще більшої ескалації з боку Росії.Але треба чесно визнати: ще більша ескалація – це лише ядерна зброя. Це все, що залишилося у Путіна. Після її застосування США доведеться вступити у війну. Тому ненадання Україні певних видів озброєнь – це небажання країн ядерного клубу брати на себе відповідальність. Проте, з’явився ще один варіант, який у своєму мемо до лідерів НАТО запропонували Ян Бжезінський (син Збігнєва Бжезінського) та колишній заступник генсека НАТО Александр Вершбоу:- Україні мають бути запропоновані гарантії безпеки для тих територій, які Київ контролюватиме на момент припинення бойових дій із Росією (вочевидь включно з ядерною парасолькою – ред.);- замість ПДЧ запропонувати Україні нове Партнерство з питань стримування та оборони на базі контактної групи "Рамштайн", яку буде постійно діючою.Все це, на думку авторів, забезпечить гарантії безпеки Києву, допоки всередині НАТО не з’явиться консенсус щодо вступу України до НАТО. Проте, цей план не дає відповіді на головне питання: чому на Заході не бачать перспективи звільнення всіх українських територій? У той час, коли Україна наполягає на членстві в НАТО та гарантіях безпеки на перехідний період вже зараз.