Сергій Пономарьов
24 жовтня в церковному календарі — день пам’яті святих мучеників, якого віряни в Україні відзначають за новим календарним стилем. Ця дата присвячена великомученику Ареті та тисячам християн, які загинули за віру. У храмах відбуваються богослужіння, під час яких моляться про зміцнення духу, мир, здоров’я та захист від життєвих випробувань.
Водночас частина православних громад і надалі дотримується старого, юліанського календаря. Для них 24 жовтня припадає на іншу церковну дату, адже між календарями нині є різниця у 13 днів. Тому важливо розрізняти, яке саме свято відзначають за новим і старим стилем.
Яке церковне свято відзначають 24 жовтня за новим календарем
За новоюліанським календарем 24 жовтня православна церква вшановує великомученика Арету та мучеників, які постраждали разом із ним. Святий Арета жив у місті Негран, що розташовувалося на території сучасного Ємену. Він був правителем міста та сповідував християнську віру.
У ті часи християни зазнавали жорстоких переслідувань. Правитель Хім’яру, який підтримував язичництво, наказав змусити мешканців Неграна зректися Христа. Арета, якому на той час було вже багато років, не погодився відмовитися від своєї віри. Разом із ним на захист християнства стали інші жителі міста.
За церковним переказом, мученицьку смерть прийняли сам Арета, його однодумці, жінки, діти та духовенство. Загалом разом із великомучеником було страчено понад чотири тисячі християн. Їхній подвиг став прикладом мужності, вірності переконанням і готовності залишатися з Богом навіть перед лицем смертельної небезпеки.
Цього дня у храмах читають молитви та згадують усіх, хто постраждав за християнську віру. Віряни можуть звертатися до святого Арети з проханнями про силу, витримку, мудрість і духовну підтримку. Особливо моляться за людей, які переживають складні обставини, хворобу, втрату або переслідування.
Що відзначають 24 жовтня за старим стилем
За юліанським календарем дата 24 жовтня відповідає 6 листопада за сучасним цивільним календарем. У цей день православні християни вшановують ікону Божої Матері «Всіх скорботних Радість», а також пам’ять мучеників Арети, Сисинія та інших святих.
Назва ікони пов’язана з особливим шануванням Богородиці як заступниці людей, які страждають. Перед її образом моляться ті, хто опинився у скруті, переживає тяжку хворобу, сумує через втрату близької людини або потребує допомоги у важливій справі. Віряни просять у Пресвятої Богородиці розради, захисту та надії.
У церковній традиції ікона «Всіх скорботних Радість» не сприймається як магічний оберіг. Її шанування пов’язане з молитвою, щирим зверненням до Бога та прагненням духовно змінити власне життя. Людина може просити про допомогу, але водночас має зберігати милосердя, терпіння та готовність підтримувати інших.
Ті, хто живе за старим стилем, цього дня також можуть відвідати храм, поставити свічку за здоров’я рідних і за упокій померлих, посповідатися та причаститися. Конкретний порядок богослужіння може відрізнятися залежно від парафії, тому віряни зазвичай орієнтуються на розклад свого храму.
Традиції, заборони та народні прикмети цього дня
Головною традицією 24 жовтня є молитва. День радять провести спокійно, без сварок, образ, порожніх суперечок і засудження інших людей. Важливо приділити увагу родині, допомогти тим, хто потребує підтримки, відвідати самотніх родичів або зробити добру справу без очікування подяки.
У православній традиції немає окремої церковної заборони на звичайну працю цього дня. Не вважається гріхом виконати необхідну роботу, приготувати їжу, прибрати в домі чи вирішити важливі побутові справи. Водночас небажано перетворювати святковий день на час безперервних розваг, зловживання алкоголем або конфліктів.
Не можна використовувати церковне свято для ворожіння, магічних обрядів і забобонів. Такі дії не мають стосунку до християнської молитви. Також не варто вимагати від священнослужителів гарантій, що певний обряд автоматично змінить обставини життя. Церква наголошує на щирій вірі, покаянні та відповідальному ставленні до власних учинків.
У народній традиції цей день пов’язували зі спостереженнями за погодою та наближенням зими. Якщо вранці стояв туман, очікували потепління, а ясне небо вважали ознакою похолодання. Пізній листопад на деревах сприймали як знак затяжної осені. Однак такі прикмети мають фольклорне походження і не є частиною церковного вчення.
Святкування 24 жовтня нагадує про силу віри, людську гідність і важливість підтримки тих, хто переживає скорботу. Незалежно від календарного стилю, цього дня віряни прагнуть звернутися до Бога з молитвою, подякувати за життя, попросити миру для України та захисту для своїх близьких.