Загадкове вбивство трьох російських журналістів у Центральноафриканській Республіці не тільки проливає світло на роль найманців, які стали брудним інструментом Росії в її спробах завоювати статус "великої держави" на світовій арені. Стає очевидним і те, що Кремль намагається повернутися в Африку, яка за часів холодної війни була зоною протистояння Заходу і Сходу. Москва покинула континент після 1991 року, коли СРСР розвалився, йдеться у статті The New York Times.
Загиблих журналістів звали Орхан Джемаль, Олександр Расторгуєв і Кирило Радченко. У колишній колонії Франції вони розслідували діяльність групи "Вагнер", яку заснував колишній російський офіцер розвідки і близький друг президента Володимира Путіна.
Військова база в Беренго була першою точкою, яку відвідали загиблі журналісти, коли прибули в ЦАР. Їм не дозволили увійти, наказавши спочатку отримати дозвіл від Міністерства оборони африканської країни, однак видачі дозволу вони так і не добилися, тому вирішили вирушити в місто Сібю, де була інша база Росії і поблизу якої всіх трьох убили.
Троє російських журналістів, яких поховали в Москві 7 серпня, очевидно загинули в результаті навмисної атаки поблизу Сібю. Згідно з недавнім звітом ООН, російські військові "інструктори" розгорнули там свою базу, щоб нібито підтримати служби безпеки африканської країни. У МЗС РФ підтвердили, що відправили в ЦАР 175 таких "інструкторів", вказують автори публікації.
Єдиний свідок вбивства російських журналістів був схоплений і утримується урядом. Це лише посилює загадковість того, що сталося.
Багато чого не сходиться,
– сказав дослідник Human Rights Watch Льюїс Мадж, який сам нещодавно їхав по тій же дорозі, на якій вбили росіян.
Російське МЗС зазвичай роздратовано коментує атаки проти громадян РФ за кордоном і вимагає відразу ж когось покарати. Але цього разу у відомстві висловили співчуття і звинуватили самих же жертв, зазначивши, що у них нібито не було офіційної акредитації, а в ЦАР вони приїхали як туристи, а не журналісти, зауважує NYT.
"Росія під керівництвом Путіна щосили намагається відновити свою присутність на втрачених територіях. І мова не тільки про Україну й інші пострадянські країни, а й далекі землі, такі як Сирія, а тепер ще й Африка. За часів холодної війни Кремль вів приховану війну проти Заходу на території від Сомалійського півострова до Мозамбіку та Анголи", – пояснюють кореспонденти.
Тепер дипломатичні і військові сліди Москви були помічені в інших африканських країнах, зокрема в Судані. Від його лідера Омара аль-Башира відвернувся Захід, але російський уряд став на його бік. У листопаді аль-Башир запропонував Путіну побудувати свою військову базу на узбережжі Червоного моря.
24.ua Загадкове вбивство трьох російських журналістів у Центральноафриканській Республіці не тільки проливає світло на роль найманців, які стали брудним інструментом Росії в її спробах завоювати статус "великої держави" на світовій арені. Стає очевидним і те, що Кремль намагається повернутися в Африку, яка за часів холодної війни була зоною протистояння Заходу і Сходу. Москва покинула континент після 1991 року, коли СРСР розвалився, йдеться у статті The New York Times.
Загиблих журналістів звали Орхан Джемаль, Олександр Расторгуєв і Кирило Радченко. У колишній колонії Франції вони розслідували діяльність групи "Вагнер", яку заснував колишній російський офіцер розвідки і близький друг президента Володимира Путіна.
Військова база в Беренго була першою точкою, яку відвідали загиблі журналісти, коли прибули в ЦАР. Їм не дозволили увійти, наказавши спочатку отримати дозвіл від Міністерства оборони африканської країни, однак видачі дозволу вони так і не добилися, тому вирішили вирушити в місто Сібю, де була інша база Росії і поблизу якої всіх трьох убили.
Троє російських журналістів, яких поховали в Москві 7 серпня, очевидно загинули в результаті навмисної атаки поблизу Сібю. Згідно з недавнім звітом ООН, російські військові "інструктори" розгорнули там свою базу, щоб нібито підтримати служби безпеки африканської країни. У МЗС РФ підтвердили, що відправили в ЦАР 175 таких "інструкторів", вказують автори публікації.
Єдиний свідок вбивства російських журналістів був схоплений і утримується урядом. Це лише посилює загадковість того, що сталося.
Багато чого не сходиться,– сказав дослідник Human Rights Watch Льюїс Мадж, який сам нещодавно їхав по тій же дорозі, на якій вбили росіян.
Російське МЗС зазвичай роздратовано коментує атаки проти громадян РФ за кордоном і вимагає відразу ж когось покарати. Але цього разу у відомстві висловили співчуття і звинуватили самих же жертв, зазначивши, що у них нібито не було офіційної акредитації, а в ЦАР вони приїхали як туристи, а не журналісти, зауважує NYT.
"Росія під керівництвом Путіна щосили намагається відновити свою присутність на втрачених територіях. І мова не тільки про Україну й інші пострадянські країни, а й далекі землі, такі як Сирія, а тепер ще й Африка. За часів холодної війни Кремль вів приховану війну проти Заходу на території від Сомалійського півострова до Мозамбіку та Анголи", – пояснюють кореспонденти.
Тепер дипломатичні і військові сліди Москви були помічені в інших африканських країнах, зокрема в Судані. Від його лідера Омара аль-Башира відвернувся Захід, але російський уряд став на його бік. У листопаді аль-Башир запропонував Путіну побудувати свою військову базу на узбережжі Червоного моря.
24.ua