18 листопада в Україні розпочинається зимовий святковий цикл, відомий у народі як «від Романа до Йордана». Він триватиме до 6 січня 2027 року — дня Водохреща за новим церковним календарем. Про дати свят і традиції цього періоду розповідає РБК-Украина.
Упродовж семи тижнів українці відзначатимуть Введення, Катерини, Андрія, Миколая, Різдво, Маланку, Василя та Водохреще. Цей час традиційно пов’язують із вечорницями, родинними застіллями, колядками й щедрівками.
Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новий календар більшість свят змістилася на 13 днів. Тож Різдво тепер припадає на 25 грудня, а Йордан — на 6 січня. Різдвяний піст, або Пилипівка, розпочався 15 листопада.
Чому цикл починається з Романа
18 листопада церква вшановує пам’ять мучеників Платона та Романа. Роман Кесарійський був дияконом із Палестини, який жив на початку IV століття. Під час переслідувань християн він проповідував в Антіохії, підтримував вірян і зазнав мученицької смерті.
У народному календарі святого Романа вважали провісником зими. Цього дня спостерігали за погодою, намагаючись передбачити, якими будуть наступні місяці. Із цим пов’язана приказка: «Святий Роман покаже зиму вам».
Також вірили, що молитви до святого допомагають у господарських справах і сприяють добробуту. День починали з відвідування церкви, а потім бралися до повсякденних турбот.
Календар зимових свят 2026–2027 років
21 листопада — Введення в храм Пресвятої Богородиці. У народі це свято називали Третьою Пречистою. Воно присвячене події, коли трирічну Марію привели до Єрусалимського храму. Введення вважали межею між осінню та зимою, а особливе значення надавали першому гостю в оселі — вірили, що він може вплинути на добробут родини наступного року. Більше про дату за новим календарем — у матеріалі про Введення в храм Пресвятої Богородиці.
24 листопада — День святої Катерини. Це свято вважали особливим для незаміжніх дівчат. Вони збиралися на вечорниці, ворожили на майбутню долю та ставили у воду гілочки вишні. Якщо така гілка розквітала до Різдва, це сприймали як добрий знак щодо майбутнього заміжжя.
30 листопада — День святого Андрія. Напередодні та в день свята молодь традиційно влаштовувала вечорниці. Однією з найвідоміших практик були дівочі ворожіння, зокрема на майбутню долю та шлюб.
6 грудня — День святого Миколая. У цей день діти традиційно чекають на подарунки, а дорослі згадують святого як покровителя милосердя, добрих справ і тих, хто потребує допомоги.
25 грудня — Різдво Христове. Святвечір припадає на 24 грудня. У родинах готують пісні страви, серед яких особливе місце займає кутя, а після вечері починають колядувати. Різдвяні колядки прославляють народження Христа та бажають господарям добробуту.
31 грудня — Щедрий вечір, або Маланка. Цього вечора співають щедрівки — обрядові пісні з побажаннями врожаю, здоров’я та достатку. У багатьох регіонах збереглася традиція перевдягань і жартівливих вистав.
1 січня — День святого Василя. За народною традицією, вранці цього дня посівають зерном, бажаючи господарям щастя, здоров’я та добробуту на весь рік.
6 січня — Водохреще, або Йордан. Цим святом завершується зимовий цикл «від Романа до Йордана». У церковній традиції день пов’язаний із хрещенням Ісуса Христа в річці Йордан.
Дати колядування, щедрування та посівання після переходу на новий календар відрізняються від звичних за старим стилем. Детальніше про них можна прочитати в матеріалі про дати зимового обрядового періоду.
Людмила Барбір представить перший роман нового видавництва BOOKSETTER
KSENIASCHNAIDER і Lee Cooper показали нову колекцію деніму в Лондоні