З Куп'янщини врятували багатодітну родину, яку не могли вмовити на евакуацію ані соцслужба, ані волонтери

Багатодітна родина з прийомними дітьми пережили на прикордонні Харківщини жахи окупації і радість звільнення, і нині - загострення боїв. Виїхати з під щоденних обстрілів пропонували багатодітним батькам і соцслужби, і волонтери, аж поки налякані діти не переконали батьків самі, йдеться в ТСН. Родина Неревеньких - тато, мама і 10 дітей, 9 з яких - прийомні. Їх рідний дім, з якого вони виїхали - на кордоні Харківщини з Луганщиною, за 20 кілометрів від лінії фронту. Село Богуславка було окуповане весною 22-ого, родина виїхати не встигла. В окупації найважче було прогодувати велику родину, згадує Наталя. Від голоду врятувала свиня, яку вдалось купити вже під дулами окупантів на базарі. Потім були регулярні обшуки росіянами їх дому і підозри до хлопців підлітків.

У жовтні їх село деокупували, і багатодітні батьки вирішили найстрашніше позаду, але обстріли стали ще інтенсивніші. Переїхати із прифронтової зони у безпечніше місце родині пропонували і соцслужби і волонтери, але батьки від допомоги відмовлялися. Аж поки про евакуацію не почали просити самі діти. “Страшно, можемо вмерти через ракету. В нас на поле впала ракета. Зараз більше стало, щоночі люстра труситься так і чуємо, вся хата труситься”, - розповідають діти. Найменша із сестер - Таня - часто вночі прокидалась і плакала від вибухів, а старші заспокоювали.Дітям вдалось те, що не змогли соцслужби та волонтери - переконати батьків виїхати з лінію вогню. Речі велика родина пакувала два дні. З найціннішого вдома залишають поки котика.Волонтери знайшли родині дім в Тернополі, проте далі Харкова родина їхати не погодилась. У селі залишаються бабуся дітей і сусіди, які обіцяють приглянути за домом. Дорогою волонтери у прифронтовому сусідньому селі забирають ще одну багатодітну сім'ю - четверо прийомних дітей, найменшому з яких Матвію - 4.

Прийомну родину Жорник теж довго переконували волонтери, що не можна ризикувати життям дітей. Але переконливішими були вибухи і вирви від прильотів - за 20 метрів від дому. Осколками їм вибило вікна та пошкодило паркан. Иаленький Матвій, який від переляку почав заїкатися. “Діти хочуть їхати, обстріли чуємо, я не хочу, тут виросли, тут все життя жили”, - плаче мама сімейства. Обидві родини ніколи далі Харківшини не були, їх лякає життя без власного дому і невідомість, але у тимчасових квартирах діти швидко освоюються. Попереду в родин ще облаштування в домі, який їм знайшли волонтери на околиці Харкова. Господарі будинку теж багатодітна родина, вони виїхали за кордон до перемоги. Дім за рік без нагляду, пограбували мародери, але тут багато дитячих кімнат і свій великий двір з мінібасейном. Оселю господарі віддали безкоштовне. “Аргументом стало те, що керівник благодійного фонду надав гарантії, адже евакуація це не лише посадити в автобус і привезти людей. Ми пообіцяли гарантію не лише перевезення, але і подальшої підтримки”, - кажуть волонтери. Дітям для онлайн-навчання вже підключили Інтернет. Волонтери знайшли їм психологів і соціальних педагогів. Читайте також:За одну ходку підвозив два ящики БК: на передовій бійцям допомагав віслючок "Хаймарс"Попрощались із янголом бійців: у Вінниці поховали парамедикиню Яну РихліцькуПідозрюваний у зраді радник мера Очакова підтверджує перемовини з росіянами: як планувалася здача міста