За лаштунками танкових суперечок: чи стався на Заході ключовий злам щодо остаточної поразки Путіна

За словами посла України у Франції Вадима Омельченка, станом на зараз Києву вже пообіцяли 321 важкий танк. На додачу, Швеція та Франція також не виключають надання своїх бойових танків.

Наступна ціль - американські винищувачі F-16. "Беру в роботу, друже". Це слова одного з європейських колег, про які український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба написав у Facebook у відповідь на надання нам німецьких танків. Цей пост з’явився більш ніж за 12 годин до відповідного офіційного оголошення урядом ФРН, разом із дозволом на реекспорт для інших країн.

Епопея з німецькими танками тривала понад півроку. І, за інформацією ТСН.ua із джерел у німецькому Бундестазі, остаточне рішення канцлер Німеччини Олаф Шольц ухвалив лише у вівторок, 24 січня, пізно ввечері після тривалих переговорів із Вашингтоном. Підтверджується це також публікацією у Der Spiegel, який першим пізно ввечері у вівторок, 24 січня, повідомив про згоду уряду Шольца розблокувати поставки Україні танків Leopard із запасів Бундесвера.

Німецькі політики були обережними у висловлюваннях до останньої хвилини. Шольц був проти одноосібного надання Україні танків, вважаючи, що залишиться після цього сам на сам з оскаженілим Путіним, побоюючись застосування тактичної ядерної зброї.

Про те, як кувалася перемога на танковому фронті, які суперечки та скандали були за лаштунками ухвалення цього рішення, та чому це дійсно переломний момент у цій війні, у матеріалі ТСН.ua.

Танкові баталії

За інформацією видання Politico, протягом місяця після дійсно історичного візиту Володимира Зеленського до Вашингтона, між лідерами США, Німеччини та іншими союзниками точилися запеклі суперечки щодо надання Україні танків. І як би це не спростовували в уряді ФРН, Шольц висунув Байдену ультиматум: або ми надаємо Україні німецькі Leopard разом з американськими Abrams, або танків взагалі не буде.

Попри жорстку позицію міністра оборони США Ллойда Остіна щодо проблем із логістикою й подальшим обслуговуванням американських танків, судячи з численних публікацій у західній пресі, президент Байден обрав єдність союзників, ставши на бік Шольца.

"Німеччина не змушувала мене передумати. Ми хотіли переконатися, що ми всі разом", - сказав Джо Байден під час оголошення про надання Україні американських танків Abrams.

Із того, що пишуть і кажуть на Заході, можна виокремити три основні причини танкового ембарго Німеччини:

страх зіткнутися з Росією сам на сам, враховуючи ядерні погрози Москви;

небажання бути лідером збройної підтримки України;

історична відповідальність за Другу світову війну.

У коментарі ТСН.ua голова напряму "Регіональна безпека та дослідження конфліктів" Фонду демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва та дослідниця Лондонської школи економіки й політичних наук Марія Золкіна пояснює, що разом із наданням Україні ПРО Patriot, і пізніше винищувачів, рішення по танках символізує перехід з одного етапу війни на інший.

"Попередньо Україні здебільшого допомагали захиститися й зупинити подальше просування російських військ. А зараз Україна переходить до нового етапу масштабних контрнаступальних операцій, і нас для цього треба озброїти. І таких ключових рішень Берлін ухвалювати не хотів. Німеччина, соціал-демократи й Шольц особисто не хочуть бути лідерами в питанні збройної підтримки України. Це політична складова. А друга – історична, яка для німецького суспільства десь на рівні підсвідомості. І в Бундестазі, і на ключових німецьких каналах, і в друкованих медіа звучав аргумент: німецькі танки не мають брати участь у прямих зіткненнях із російською армією", - розповідає Марія Золкіна.

Українські й західні посадовці та експерти в розмовах із ТСН.ua говорили, що рішення по танках для України у високих західних кабінетах почало серйозно дискутуватися ще в жовтні-листопаді. І якби його ухвалили ще тоді, за ці кілька місяців українські військові вже б встигли опанувати нові західні машини, а під Соледаром і Бахмутом можливо б не загинуло стільки українських воїнів. Тим паче, західна преса сама пише, що Соледар – це перше значне завоювання Росії з липня.

Втім, таке вже було. Минулого року, коли під Ізюмом точилися запеклі бої, українська піхота власною кров’ю стримувала російський наступ, поки на Заході не могли наважитися дати нам сучасну артилерію, бо не знали, як відреагує Путін. Шантаж Кремля спрацював і цього разу.

Колишній посол США в Україні Джон Гербст коментує для Atlantic Council, що затримка з відправкою танків є частиною надмірної обережності США та Німеччини щодо озброєння України.

"Добре проведена операція впливу Москви, яка припускає, що будь-яке постачання Заходом сучасної зброї може спонукати Путіна до ескалації із застосуванням ядерної зброї утримала Захід від швидкого надання Україні зброї, необхідної, щоб швидше перемогти Путіна на полі бою. І, незважаючи на позитивне рішення щодо танків, ця обережність все ще залишається", - вважає Гербст.

Красномовним підтвердженням слів Джона Гербста є стаття у The New York Times, де журналісти посилаються на слова деяких європейських та американських посадовців про те, що поставки західних танків Україні стали можливими через зменшення ризику можливості застосування Путіним тактичної ядерної зброї.

Новий етап війни

Наступний "Рамштайн" у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбудеться 14 лютого. А вже 17-19 лютого віцепрезидентка США Камала Гарріс візьме участь у щорічній Мюнхенській безпековій конференції, щоб продемонструвати єдність зусиль Вашингтона та Берліна щодо підтримки України. Ну а Джо Байден, поки що за непідтвердженою інформацією, може відвідати одну з європейських столиць ближче до 24 лютого, коли буде рівно рік від початку повномасштабної російської війни.

Але це радше політичні нюанси. Україну ж цікавить, коли західні танки з’являться безпосередньо на полі бою. В інтерв’ю Sky News, президент Зеленський говорив, що для наступальних дій Силам оборони України треба 300-500 танків. Таку саму цифру озвучував і головком ЗСУ Валерій Залужний в інтерв’ю The Economist. Але й тут є свої неприємні для України нюанси. Й, судячи зі слів посла України у Франції Вадима Омельченка, ми набираємо мінімально необхідну кількість танків для відбиття наступної атаки росіян. Але й тут є свої неприємні нюанси для України.

Оголошуючи про надання Україні танків Abrams, президент Байден заявив, що Україна готується до контрнаступу, тому потребує західної зброї. Проте Росія також готується до чергового наступу навесні. І, якщо американські танки надійдуть до України лише в серпні, то, за словами президента Зеленського, це надто пізно. Та й перші Leopard, за словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, Берлін зможе надати лише за три місяці.

Зараз головна боротьба розгортається за те, хто швидше сформує ударний кулак для контрнаступу. Матимемо надію, що деякі країни зможуть раніше надати Україні танки, ніж кінець березня - початок квітня. Тим паче, Польща додатково надає Україні 60 своїх танків на додачу до 14 обіцяних Leopard, й оголосила про створення "танкової коаліції", провівши переговори з Іспанією, Швецією, Норвегією, Фінляндією, Польщею, Канадою та Туреччиною.

Проте, чи стався на Заході нарешті ключовий злам? Чи зрозуміли там, що Україна не просто має вижити, як нещодавно сказав генсек НАТО Єнс Столтенберг, й не програти, а виграти цю війну? Та чи зрештою мають на Заході рецепт, як зупинити Путіна? За словами директорки Центру "Нова Європа" Альони Гетьманчук, дійсно, після рішення по танках на Заході стався один із зламів, проте не ключовий. Тому, за її словами, Україна й надалі отримуватиме зброю дозовано, й чутиме про спророжнілі склади НАТО.

"Я думаю, що вони над цим працюють (над рецептом, як зупинити Путіна ред.). Але так, як вони постійно наголошують, щоб не дай Боже не розпочалася Третя світова війна. І є постійна оглядка й зондування, а як може відреагувати Путін. Я й надалі вважаю, що ця стратегія дозованої підтримки триває. Немає такого, що сьогодні ухвалене політичне рішення надати Україні все можливе, в максимально короткі строки й у великій кількості, щоб відвоювати всі свої землі, або хоча б значну більшість, і потім примусити Путіна сісти за стіл переговорів, щоб вже дипломатичним шляхом вирішити інші питання. Якщо вони не готові, щоб Крим саме військовим шляхом Україна не відвойовувала", - пояснює Альона Гетьманчук.

Наступні винищувачі?

Про відвоювання Криму невійськовим шляхом йдеться у колонці The Washington Post із посиланням на бачення повоєнної України держсекретаря США Ентоні Блінкена, яке допоможе стримати повторення повномасштабного вторгнення Росії в майбутньому.

"У короткостроковій перспективі для Києва, важливо, щоб Крим більше не був базою для нападів на Україну. Однією з формул був би демілітаризований статус Криму із відкладенням питань остаточного політичного контролю", - мовиться у колонці американського видання.

Наразі в американських колах вже скептично ставляться до можливого усунення Путіна від влади в Кремлі в найближчому майбутньому. Майкл Макфол у колонці для The Washington Post визнає, що наразі Путіну майже не загрожує повалення через палацовий переворот або народне повстання: "Якщо владу захопить хтось із його яструбиних критиків, такий режим не протримається довго, бо жоден із цих войовничих націоналістів не має маси прихильників чи ідеологічної привабливості. Найвірогідніший сценарій полягає в тому, що Путін збереже контроль у найближчому майбутньому, хоча й дискредитований і принижений".

Авторитетне видання Foreign Policy, яке опитало 72 міжнародних експерти, в тому числі й російських, про можливі сценарії закінчення повномасштабної війни Росії проти України, доходить до висновку, що Україна навряд чи погодиться на якісь територіальні поступки Росії в обмін на ілюзорний мир. Натомість, більшість експертів схиляються до того, що війна може продовжуватися дуже довго без жодного політичного чи дипломатичного врегулювання, якщо Захід не надасть Україні всієї необхідної зброї для перемоги Росії на полі бою.

І тут постає логічне питання - надання Україні сучасних західних винищувачів, які, за словами військових експертів, вкрай необхідні для проведення будь-якої успішної контрнаступальної операції. Проте, разом із згодою на поставки Україні танків, представники німецького уряду й Бундестагу скептично ставляться до можливості надання нам винищувачів.

"Я не бачу цього щодо літаків, якщо говорити прямо. Якщо танк не обслуговується належним чином, він може стояти на місці. Якщо це літак, він може впасти. І отримати перевагу в повітрі навряд чи вдасться", - сказала у коментарі німецьким медіа голова оборонного комітету Бундестагу Марі-Агнес Штрак-Циммерманн.

За інформацією видання Politico, у Пентагоні зростає прихильність щодо надання Україні винищувачів F-16. При цьому, наприклад Нідерланди мають у своєму арсеналі 24 таких літаки, які вони вже все одно хотіли списати, щоб закупити нові. Проте канцлер Німеччини Олаф Шольц висловився категорично проти таких поставок. Принаймні, поки що. Бо ми ж пам’ятаємо його жорстку позицію щодо танків Leopard, яку він під тиском США й союзників по НАТО зрештою змінив.