Забороняв Євромайдан: одеський суддя отримує майже 3 млн грн пенсії на рік — Опендатабот

Категорія: Розслідування. У новому витязі публічних даних і декларацій опинилися прізвища суддів, чиї статки та пенсії викликають запитання в суспільства. Розслідування, яке спирається на відкриті реєстри та дані сервісу «Опендатабот», виявило випадки суттєвих виплат колишнім посадовцям судової гілки влади. Один із таких прикладів — одеський суддя, якого пов’язують із рішеннями проти протестів Євромайдану.

Забороняв Євромайдан: одеський суддя отримує майже 3 млн грн пенсії на рік — Опендатабот

Скандал навколо розмірів суддівських пенсій і їх обґрунтованості не вщухає. Згідно з оприлюдненими даними, пенсійні виплати окремих колишніх суддів суттєво перевищують середні доходи по країні, що породжує питання справедливості та ефективності системи фінансування.

Бывший судья Пятого апелляционного административного суда, расположенного в Одессе, Степан Домусчи указал в декларации пенсию в размере 2,7 миллиона гривен в год.

Що відомо про виплати та їх підстави

За даними публічної декларації, опублікованої в загальнодоступних реєстрах і реплікованої сервісом «Опендатабот», колишній суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду в Одесі Степан Домусчи задекларував пенсію на суму близько 2,7 млн грн на рік. Така сума викликає серйозні запитання: чи відповідає вона законодавчим нормам, якою є методика розрахунку й чи були перевірені джерела утворення цієї виплати.

У разі суддів пенсійні виплати формуються на підставі перебування на посаді, тривалості служби, наявності надбавок та інших складових, передбачених законодавством. Однак суспільний інтерес підсилюється, коли йдеться про осіб, що фігурують у резонансних справах або ухвалювали рішення, що мали суттєвий вплив на суспільно-політичні процеси. Саме таких пов’язують із блокуванням або забороною мирних акцій під час Євромайдану.

Публічні платформи на кшталт «Опендатабот» дають змогу журналістам і громадськості відслідковувати фінансові декларації, знаходитись у контексті змін у майновому стані чиновників та колишніх службовців. Саме завдяки відкритим даним виявляються непропорційно великі пенсії, сумнівні придбання або невідповідності між задекларованими доходами та стилем життя.

Наслідки та реакція: що далі?

Публікація таких даних зазвичай спричиняє кілька реакцій: громадськість вимагає пояснень, правозахисні організації закликають провести перевірки, а відповідні контролюючі структури отримують запити на розслідування походження виплат. У випадку Степана Домусчи та інших колишніх суддів ключовим питанням залишається не лише розмір пенсії, а й прозорість процесу призначення та виплат.

Експерти з питань антикорупційної політики наголошують, що відкритість декларацій — це лише перший крок. Необхідні комплексні процедури аудиту, доступ до архівів ухвалених рішень і публічні звіти контролюючих органів. Якщо виявляються порушення законодавства, відповідні інституції мають повноваження вимагати повернення коштів або ініціювати дисциплінарні чи кримінальні провадження.

Водночас важливо дотримуватися презумпції невинуватості та керуватися перевіреними фактами. Повідомлення в ЗМІ і дані з опублікованих декларацій потребують додаткової перевірки: дат, підписів, контексту нарахувань і пояснень самого отримувача виплат. Публічні запити до Пенсійного фонду та інших держорганів часто дають змогу з’ясувати правову підставу нарахування тих чи інших сум.

У підсумку, випадок із задекларованою пенсією близько 2,7 млн грн для колишнього судді з Одеси став ще одним сигналом про необхідність уважного моніторингу суддівських виплат і перегляду механізмів фінансування, які можуть створювати дисбаланс та знижувати рівень довіри до судової системи. Громадськість і журналісти мають продовжувати використовувати інструменти відкритих даних, щоб вимагати прозорих пояснень і відповідальності від держслужбовців.

Поки що звіт «Опендатабот» служить джерелом інформації, яке стимулює громадський контроль. Далі — справа за державними органами, які мають надати роз’яснення і, за необхідності, вжити законних заходів щодо перевірки суттєвих відхилень у деклараціях та нарахуваннях.