Життя під безперервним вогнем: лікарня Вовчанська заповнена пораненными, лікарям доводиться бігати між операційними

Без світла, газу та під постійними обстрілами. На Харківщині у прикордонному Вовчанську люди намагаються вижити попри небезпечне сусідство з ворогом. З мінометів та артилерії окупанти щодня обстрілюють критичну інфраструктуру, житлові будинки та навіть лікарню. Ту саму, в якій українські медики мусили рятувати їх від смерті за часів окупації, йдеться в ТСН.

Щодня по місту прилітає з десяток снарядів, в місцевій лікарні щодня нові поранені. Пацієнтів із застудами чи серцевими хворобами немає - лише постраждалі від російської агресії.

Мішенню ворога днями стала і ця лікарня. Снаряд поцілив у двір, але, на щастя, минулося без нових поранених. “Сьогодні вже двічі. Особливо часто було на 25-ого, на Різдво. 31-го, за 15 хвилин до Нового року, ми залишилися без світла”, - розповідають у закладі.

Лікарі намагаються адаптуватися до постійної загрози, з першими вибухами вивозять пацієнтів за дві стіни, операційні перемістили на інший від кордону з Росією бік лікарні. “Зараз тут ми оперуємо, тому що вікна виходять не на бік кордону. Надходять не один, не два, не три поранених і буває таке, що в одній операційній зробили і перебігли в іншу, доробили. Тобто буває таке, що між операційними доводиться бігати по 5 разів”, - розповідає лікарка-інтерн Тетяна Велигоря.

Втім, лікарі кажуть, до обстрілів вже звикли і навіть з постійними вибухами працювати легше, аніж при загарбниках. Пів року Вовчанськ був окупований. Увесь цей час медики змушені були надавати допомогу ворогам. “Найважче було, що це не наші. Це наші вороги. Це бар’єр був. Весь час згадували положення Женевської конвенції, що ми обов’язково, як європейська держава, зобов’язані повинні надавати медичну допомогу в незалежності від того, хто він, який це солдат”, - каже місцевий хірург.

“Настрашніше це те, що потрібно було лікувати людей, які заходять зі зброєю. І люди можуть піти проти тебе. Це було найстрашніше”, - додає лікарка-інтерн.

Світла у лікарні нині немає, бо після останнього обстрілу житлових будинків розірвало і лінії електропередач. Вирва від “Урагану” у дворі багатоповерхівки. “Тут кордон зараз від нас 3-4 кілометри, то ми не розуміємо самі, в який час будуть обстріли. Вони лунають в 6 ранку, в 12 дня, вночі, вдень. Вистріли непередбачувані. Обстрілюють в основному з артилерії або мінометів”, - розповідають в місцевій поліції.

Немає в місті і газопостачання, адже до повномасштабного вторгнення блакитне паливо йшло з Росії. “Ми залишилися без газу і коли він буде, ми теж не знаємо, на жаль. Сьогодні електрика - це єдине що зігріває людей. На жаль, світло теж буває не постійно. Але наші електромонтери, дякую їм, постійно ремонтують”, - кажуть місцеві.

Люди тікають з міста щодня, бо без тепла та у постійній небезпеці тут жити неможливо. До війни у Вовчанську мешкало 18 тисяч людей, нині - заледве 4 тисячі. Втім, усі, хто виїжджають, вірять, що незабаром повернуться додому.

Читайте також:

"Фантастичні плани Кремля": оборонці кордону із Білоруссю висловились щодо можливо наступу

Майстриня з Вінниччини за вигаданою нею методикою створює в’язані картини: війна додала до витворів танки й літаки

Штурм урядових будівель Бразилії: повторення сценарію програних виборів у США, але вже “тропічним Трампом”