Президент Володимир Зеленський оголосив про намір реалізувати спеціальний план налагодження відносин з Польщею. У центрі уваги — питання відкриття архівів Служби безпеки України та розвідки, пов'язаних із подіями на Волині у 1943 році, а також проведення ексгумацій та експертних досліджень. У статті розглянемо, які кроки пропонує Україна для відновлення добросусідства, рівноправ'я та взаємної поваги, які проблеми можуть виникнути і як їх можна вирішити.
Архіви, ексгумації та політика: що пропонує Україна
За словами президента, у плані передбачене публічне відкриття архівних матеріалів СБУ та української розвідки, що стосуються Волинської трагедії. Мета — дати доступ історикам, родинам жертв і представникам польської сторони до первинних документів, які можуть пролити світло на характер подій та ролі різних структур у той період. Відкритість архівів має стати одним із ключових кроків до відвертого діалогу.
Паралельно Україна пропонує ініціювати спільні ексгумаційні роботи за участю українських і польських експертів, міжнародних судово-медичних фахівців та представників громадськості. Такі ексгумації дозволять провести наукові дослідження тіл, встановити імена жертв, обставини загибелі і, в разі необхідності, надати матеріали для кримінальних або історичних розслідувань. Серед запропонованих заходів — створення двосторонньої комісії з істориків, археологів і правників, прозоре фінансування робіт і публікація результатів.
Практичні кроки та міжнародна підтримка
Конкретні механізми, які пропонує українська сторона, включають: цифровізацію архівів з віддаленим доступом для дослідників; упорядкування списків поховань та ідентифікацію останків; залучення експертів із міжнародних організацій для незалежної верифікації висновків; запуск програми меморіалізації та спільних заходів пам'яті. Такий комплексний підхід має на меті не лише знайти відповіді на історичні питання, а й створити підґрунтя для тривалого порозуміння між сусідніми державами.
Важливою складовою є юридичний аспект: необхідно вирішити питання доступу до державних та спецархівів у межах чинного законодавства, забезпечити захист персональних даних і національної безпеки, а також погодити формат співпраці з польською стороною, щоб уникнути політизації процесу. Для довіри до результатів пропонують залучати незалежні міжнародні структури — ООН, Ради Європи або профільні наукові інститути.
Ризики, етичні виклики та шляхи їх мінімізації
Відкриття архівів і ексгумації — чутливі теми, які можуть спричинити емоційні реакції в обох країнах. Серед ризиків — використання матеріалів у політичних цілях, розпалювання націоналістичних настроїв, розрив дипломатичних відносин у разі трактувань, що суперечать офіційним позиціям. Щоб мінімізувати ці ризики, Україна пропонує: чіткі протоколи роботи, прозорість процедур, спільне інформування громадськості, а також освітні проекти, що пояснюють історичний контекст подій без спрощень і маніпуляцій.
Етична складова також включає ставлення до тіл загиблих і прав родин на правду та поховання. План передбачає консультації з релігійними та громадськими лідерами, врахування традицій поховання, а також надання державної підтримки для ідентифікації та належного перепоховання жертв.
У підсумку, ініціатива президента Зеленського щодо відкриття архівів СБУ та проведення ексгумацій пов'язана з прагненням до прозорого, науково обґрунтованого підходу до складної історичної спадщини. Якщо запропоновані кроки будуть виконані у дусі співпраці та поваги, це може стати важливим кроком до відновлення добросусідства, рівноправності і взаємної поваги між Україною і Польщею.
У Генштабі терміново відреагували на чутки про "каральні заходи" в ЗСУ: що заявили