Цьогоріч українське законодавство у сфері тваринництва повинне наблизитися до європейських стандартів. Та чи достатніми будуть ці зміни для того, щоб сповна захистити здоров’я людей та зробити галузь гуманнішою – читайте у статті "24 каналу". Зміни у секторі тваринництва прямо пов’язані зі здоров’ям людей та впливом на екологію. Жахливі умови утримання призводять до того, що тварин у профілактичних цілях нашпиговують антибіотиками. Це спричиняє величезну проблему, про яку вже неодноразово сповіщала Всесвітня організація охорони здоров’я. Втім, ця проблема не відображена у новому законодавстві, яке готується прийняти Україна.
Законодавчий процес
Наближувати українські закони до директив ЄС у сфері тваринництва Україна почала у 2015-му. Зараз робота, якою займалася робоча група при Міністерстві аграрної політики, на фінальній стадії. За словами заступника керівника групи Олександра Богачика, все законодавство у сфері повинне бути прийнятим до кінця 2018-го.
Практично все вже готово. Зараз ці документи проходять стадію остаточного узгодження і мають бути затверджені Міністерством аграрної політики. Коли його введуть у дію, воно буде чинним не лише для експортерів, але і для фермерів які працюють в Україні,
– розповів експерт.
В більшості зміни у законодавстві стосуватимуться великих виробників, наприклад агрохолдингів. На невеличкі фермерства та домашні господарства зміни не впливатимуть.
Імплементувати Україна взялася сім директив ЄС щодо добробуту сільськогосподарських тварин. Це загальні директиви – про забій та транспортування. Вони регулюють "рівень гуманності".
Також Україна погодилася прийняти загальну директиву, яка регулює питання утримання та ставлення до сільськогосподарських тварин по всіх видах. Окрім загальної, діятимуть ще чотири директиви по окремих видах тварин – курках-"несучках", курчатах-бройлерах, свинях та телятах.
Нове, але застаріле: приклад
Зараз в Україні на птахофабриках курок-"несучок" тримають у тісних клітках по 5 – 6 особин. Фактично на кожну курку припадає менше площі, аніж листок А4.
"Це вважається у ЄС жорстоким поводженням з тваринами, тому зараз ми йдемо до так званих "збагачених кліток". Має бути збільшена площа на кожну курку, встановлене гніздо для знесення яєць, збільшена площа поїлок", – розповів Олександра Богачика.
За словами експерта, такі зміни вводитимуть поступово і повністю перехід на нові умови має відбутися приблизно у 2025 році.
Проте тут є один нюанс. Сумніваюся, що до 2025 року ці клітки будуть потрібні. Зараз пішов тренд у Євросоюзі, який помалу йде й до України – це так звані "відкриті клітки". Їх запровадили рітейлери під тиском споживачів, які хочуть купувати яйця від курей, яких утримують не в клітках, а на вільному вигулі,
– додав Олександр Богачик.
Експерт відзначив, що деякі виробники продукції уже переходять на цю технологію і в Україні. Передовсім це міжнародні корпорації, які часто застосовують одні і ті ж правила щодо всіх країн.
Цікавим шляхом пішли у США, де виробники вчасно спіймали тренд. У країні просто пропустили етап "збагачених" кліток і одразу почали переходити на вільне утримання.
Навала антибіотиків
Такі рухи, як "відкриті клітки" та їм подібні, перш за все борються за гуманізацію галузі та добробут тварин, від якого також і залежить здоров’я людей. Через тісняву та непридатні для життя умови на великих фермах тварин нашпиговують антибіотиками, що спричиняє негативний вплив на людей. При цьому, щоб бути у небезпеці, їсти м'ясо, яйця чи "молочку" необов’язково – антибіотики і так потрапляють у воду та ґрунти.
Є велика компанія по обмеженні використання антибіотиків у тваринництві з профілактичною метою. Залишити хочуть тільки їх використання у лікувальних цілях. Оскільки зараз вже є велика проблема з резистентністю людей до антибіотиків,
– розповів Олександр Богачик.
За словами експерта, тварин годують антибіотиками, оскільки бідний добробут негативно впливає на імунітет. Наприклад, м’язи у курчат бройлерів ростуть дуже швидко і ані серцево-судинна система, ані кістки не встигають за ними.
"Проблема в тому, що ті ж антибіотики, які використовують у тваринництві, використовують і для лікування людей. А наш організм дуже чудово вміє звикати. Відтак постійно звужується спектр антибіотиків, які ще діють на людину. Потім ми починаємо дивуватися, що ліки не діють. Це тісно пов’язане з їх використанням у тваринництві", – пояснив Олександр Богачик.
Втім, питання антибіотиків не відображене у новому законодавстві, яке готується прийняти Україна. Справа у тому, що у ЄС процес обмеження антибіотиків у тваринництві тільки починається.
24.ua Цьогоріч українське законодавство у сфері тваринництва повинне наблизитися до європейських стандартів. Та чи достатніми будуть ці зміни для того, щоб сповна захистити здоров’я людей та зробити галузь гуманнішою – читайте у статті "24 каналу". Зміни у секторі тваринництва прямо пов’язані зі здоров’ям людей та впливом на екологію. Жахливі умови утримання призводять до того, що тварин у профілактичних цілях нашпиговують антибіотиками. Це спричиняє величезну проблему, про яку вже неодноразово сповіщала Всесвітня організація охорони здоров’я. Втім, ця проблема не відображена у новому законодавстві, яке готується прийняти Україна.
Законодавчий процесНаближувати українські закони до директив ЄС у сфері тваринництва Україна почала у 2015-му. Зараз робота, якою займалася робоча група при Міністерстві аграрної політики, на фінальній стадії. За словами заступника керівника групи Олександра Богачика, все законодавство у сфері повинне бути прийнятим до кінця 2018-го.
Практично все вже готово. Зараз ці документи проходять стадію остаточного узгодження і мають бути затверджені Міністерством аграрної політики. Коли його введуть у дію, воно буде чинним не лише для експортерів, але і для фермерів які працюють в Україні,– розповів експерт.
В більшості зміни у законодавстві стосуватимуться великих виробників, наприклад агрохолдингів. На невеличкі фермерства та домашні господарства зміни не впливатимуть.
Імплементувати Україна взялася сім директив ЄС щодо добробуту сільськогосподарських тварин. Це загальні директиви – про забій та транспортування. Вони регулюють "рівень гуманності".
Також Україна погодилася прийняти загальну директиву, яка регулює питання утримання та ставлення до сільськогосподарських тварин по всіх видах. Окрім загальної, діятимуть ще чотири директиви по окремих видах тварин – курках-"несучках", курчатах-бройлерах, свинях та телятах.
Нове, але застаріле: прикладЗараз в Україні на птахофабриках курок-"несучок" тримають у тісних клітках по 5 – 6 особин. Фактично на кожну курку припадає менше площі, аніж листок А4.
"Це вважається у ЄС жорстоким поводженням з тваринами, тому зараз ми йдемо до так званих "збагачених кліток". Має бути збільшена площа на кожну курку, встановлене гніздо для знесення яєць, збільшена площа поїлок", – розповів Олександра Богачика.
За словами експерта, такі зміни вводитимуть поступово і повністю перехід на нові умови має відбутися приблизно у 2025 році.
Проте тут є один нюанс. Сумніваюся, що до 2025 року ці клітки будуть потрібні. Зараз пішов тренд у Євросоюзі, який помалу йде й до України – це так звані "відкриті клітки". Їх запровадили рітейлери під тиском споживачів, які хочуть купувати яйця від курей, яких утримують не в клітках, а на вільному вигулі,– додав Олександр Богачик.
Експерт відзначив, що деякі виробники продукції уже переходять на цю технологію і в Україні. Передовсім це міжнародні корпорації, які часто застосовують одні і ті ж правила щодо всіх країн.
Цікавим шляхом пішли у США, де виробники вчасно спіймали тренд. У країні просто пропустили етап "збагачених" кліток і одразу почали переходити на вільне утримання.
Навала антибіотиківТакі рухи, як "відкриті клітки" та їм подібні, перш за все борються за гуманізацію галузі та добробут тварин, від якого також і залежить здоров’я людей. Через тісняву та непридатні для життя умови на великих фермах тварин нашпиговують антибіотиками, що спричиняє негативний вплив на людей. При цьому, щоб бути у небезпеці, їсти м'ясо, яйця чи "молочку" необов’язково – антибіотики і так потрапляють у воду та ґрунти.
Є велика компанія по обмеженні використання антибіотиків у тваринництві з профілактичною метою. Залишити хочуть тільки їх використання у лікувальних цілях. Оскільки зараз вже є велика проблема з резистентністю людей до антибіотиків,– розповів Олександр Богачик.
За словами експерта, тварин годують антибіотиками, оскільки бідний добробут негативно впливає на імунітет. Наприклад, м’язи у курчат бройлерів ростуть дуже швидко і ані серцево-судинна система, ані кістки не встигають за ними.
"Проблема в тому, що ті ж антибіотики, які використовують у тваринництві, використовують і для лікування людей. А наш організм дуже чудово вміє звикати. Відтак постійно звужується спектр антибіотиків, які ще діють на людину. Потім ми починаємо дивуватися, що ліки не діють. Це тісно пов’язане з їх використанням у тваринництві", – пояснив Олександр Богачик.
Втім, питання антибіотиків не відображене у новому законодавстві, яке готується прийняти Україна. Справа у тому, що у ЄС процес обмеження антибіотиків у тваринництві тільки починається.
24.ua