Коли президент РФ Володимир Путін схвалив те, що спецслужби США називають"операцією ГРУ із втручання в американські вибори 2016 року", він, без сумнівів, очікував, що це завдасть смертельного удару по американо-російським відносинам. Розвідка США рано чи пізно про це дізналася б – таким є ризик проведення розвідувальної операції на високому рівні. У розрахунку ризиків і користі, який використовують співробітники розвідки, ветеран КДБ Путін, імовірно, вирішив, що можливість вплинути на вибори була занадто хорошою, щоб упустити її, пише у статті для The Washington Post Рольф Моватт-Ларсен, колишній агент ЦРУ та директор з розвідки та контррозвідки в Міністерстві енергетики США.
Тоді ж глава Кремля і відмовився від можливостей відновити відносини зі США, вважає автор публікації. Очевидно, що розрахунок ризиків з боку Росії зараз такий же, як і в 2016 році: Путін вважає, що російським інтересам більше відповідає конфронтація, ніж співпраця зі Штатами та їхніми союзниками з НАТО, припускає Моватт-Ларсен.
На саміті в Гельсінкі 16 липня Путін висміяв ідею того, що Трамп міг бути цікавим для росіян як бізнесмен, а це повністю суперечить усьому, що відомо США про цілеспрямовані спроби взаємодії та стеження за відомими американцями, які подорожують до Росії. Путін також висловив свідомо абсурдну пропозицію запросити слідчих спецпрокурора Роберта Мюллера в Москву для допиту свідків. В обмін на це США теж повинні були видати свого колишнього посла в РФ Майкла Макфола для допиту, що було очевидною образою всьому політичному істеблішменту Америки,
– зауважує автор.
Таким чином, серйозних пропозицій від глави Кремля на зустрічі із Трампом не надходило. Його метою було провокувати, а не розвивати діалог, робить висновок Моватт-Ларсен.
24.ua Коли президент РФ Володимир Путін схвалив те, що спецслужби США називають"операцією ГРУ із втручання в американські вибори 2016 року", він, без сумнівів, очікував, що це завдасть смертельного удару по американо-російським відносинам. Розвідка США рано чи пізно про це дізналася б – таким є ризик проведення розвідувальної операції на високому рівні. У розрахунку ризиків і користі, який використовують співробітники розвідки, ветеран КДБ Путін, імовірно, вирішив, що можливість вплинути на вибори була занадто хорошою, щоб упустити її, пише у статті для The Washington Post Рольф Моватт-Ларсен, колишній агент ЦРУ та директор з розвідки та контррозвідки в Міністерстві енергетики США.
Тоді ж глава Кремля і відмовився від можливостей відновити відносини зі США, вважає автор публікації. Очевидно, що розрахунок ризиків з боку Росії зараз такий же, як і в 2016 році: Путін вважає, що російським інтересам більше відповідає конфронтація, ніж співпраця зі Штатами та їхніми союзниками з НАТО, припускає Моватт-Ларсен.
На саміті в Гельсінкі 16 липня Путін висміяв ідею того, що Трамп міг бути цікавим для росіян як бізнесмен, а це повністю суперечить усьому, що відомо США про цілеспрямовані спроби взаємодії та стеження за відомими американцями, які подорожують до Росії. Путін також висловив свідомо абсурдну пропозицію запросити слідчих спецпрокурора Роберта Мюллера в Москву для допиту свідків. В обмін на це США теж повинні були видати свого колишнього посла в РФ Майкла Макфола для допиту, що було очевидною образою всьому політичному істеблішменту Америки, – зауважує автор.
Таким чином, серйозних пропозицій від глави Кремля на зустрічі із Трампом не надходило. Його метою було провокувати, а не розвивати діалог, робить висновок Моватт-Ларсен.
24.ua